Цей Звіт про управління складено відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 No 996-XIV.

Крокуючи вузенькими вулицями старовинного Львова не багатьох приверне увагу будинок на вулиці Газовій, але саме з нього 150 років назад розпочалася історія першого газового заводу України, історія газового господарства Львівщини.
   У 1856 році між представництвом королівського столичного міста Львів та німецьким континентальним Товариством міста Дессау було укладено контракт на будівництво газового підприємства (газовні) і освітлення міста світильним газом. Для його будівництва магістрат виділив частину старого торговища худобою неподалік вулиці Сонячної (нині вул.Куліша). Вулиця, де розташувалась ця будова, відтоді носить назву Газова.
   Газовню було введено в експлуатацію 1 вересня 1858 року і, згідно контракту, Товариство мало виключне право на постачання газу гміні Львова та приватним особам протягом 25 років, після чого місто або купувало газовню у Товариства за ціною 16-ти кратної ренти, або продовжувало контракт ще на 15 років. Згідно до умов контракту газовня в 1898 році безоплатно переходила у власність міста.
   У Львові до 1858 року для освітлення вулиць використовувались ліхтарі з лоєвими свічами або лампами, які застосовували ріпакову, конопляну або букову олію.
   Газовня ж виробляла світильний газ із кам”яного вугілля, яке привозилось із Пруського селища Жабно. Окрім газу отримувались і такі цінні побічні продукти, як кокс, смола, аміак, нашатирний спирт.
   За сорок років (з 1858 по 1898 рік) німецьким Товариством було прокладено 40 км підземних чавунних газопроводів в центрі міста і до головного залізничного вокзалу, від яких постачались газом 815 вуличні ліхтарі. Були освітлені найбільші громадські установи: ратуша, прокуратура, театри, музеї, школи, готелі, банки, політехніка, залізниця, фірми, товариства, а також приватні споживачі.
   В 1894 році всі вуличні ліхтарі були переведені на світильники із сіточками Ауера, які збільшували силу світла і значно зменшували споживання газу.
   Львівська газовня мала свою лабораторію, де за допомогою спеціальних приладів і обладнання перевірялась якість газу.
   З переходом у 1898 році газового заводу у власність міського муніціпалітету почалися роботи по його реконструкції і будівництву нових ретортових печей і газозбірників, механізації ряду робіт, що дало можливість розширити газову мережу і збільшити чисельність газових ліхтарів.    На посаду першого директора газовні в цьому ж році було призначено інженера Адама Теодоровича, який пропрацював до 1920 року.
   В 1901 році було введено в дію газовий завод у м.Стрий, в 1910 році – у м.Дрогобич.
   Напередодні Першої світової війни поблизу Дашави під час бурильних робіт, які проводила одна з німецьких фірм у пошуках калійної солі, було відкрите родовище газу, але до 1918 року бурильні роботи не проводились. За роки війни в місті було знищено більшість ліхтарних стовпів, ламп, засклення і сіточок Ауера.
   По закінченні Першої світової війни підприємством було побудовано фабрику по випуску згущеної аміачної води, аміаку, нашатирного спирту і фабрики по переробці післягазової мазі.
   У 1921 році після поновлення бурильних робіт в Дашаві нова свердловина дала потужний фонтан прикарпатського газу, Дашава стала матір”ю українського блакитного палива. Почався новий етап в розвиту газової промисловості Львівщини. З Дашави почали простягатися перші нитки газопроводів: Дашава-Стрий (14,4 км, 1921р.), Стрий-Дрогобич (1924р.), Дашава-Стебник (1925р.).
   З розвитком газової промисловості у нашому краї виникла потреба у створенні Окружного управління мір і майстерень по випуску вимірювальних приладів і газової апаратури. Починаючи з 1923р. майстерні Яна Буяка почали випускати газоміри, тягонапороміри, газові лічильники. Окрім приладів місцевого виробництва широко використовувались німецькі, австрійські і польські газові лічильники та інші контрольно-вимірювальні прилади.
   В цей же час почали створюватись акціонерні спілки і товариства по видобутку природного газу, будівництву трубопроводів і продажу газу споживачам, серед ячких було і АТ “Газоліна”, з яким міська газовня підтримувала тісні стосунки.
   В 1929 році було прокладено газопровід Дашава - Львів (68 км), розпочато будівництво газо-розподільної і вимірювальної станцій, газопроводів у м.Львів, укладено першу угоду Львівської управи з АТ “Газоліна” про прокладання газопрододу до газового заводу і постачання його природним газом.
   У міжвоєнний період львівська газовня значно розширилась, з”явились новобудови, власна промислова колія на залізничній станції Львів-Підзамче-Різниця, магазин на вул.Хоринщизни,6 (нині вул.Чайковського) по продажу побутових газових приладів і веденню пропаганди по їх безпечному користуванню.
   В 1939 році на базі АТ “Газоліна” було створено Стрийське експлуатаційне управління наркомату нафтової промисловості СРСР.
   З квітня 1940 року у Львові почав діяти союзний трест “Укргаз”, а в середині 1940р. на базі міського газового підприємства утворився трест “Львівгаз”, який у 1941 році був реорганізований в Львівський газовий завод, першим керуючим якого став головний інженер Півонський Еміль Михайлович, який пропрацював на цій посаді до 1946р.
   Саме в той період було прокладено унікальний магістральний газопровід Дашава - Київ, по трасі якого було споруджено 230 переходів через річки, озера, болота, залізничні і шосейні колії.
   У роки Другої світової війни газова промисловість Львіщини працювала в основному на військові потреби. Відходячи, німецька армія підірвала газопроводи на переходах і мостах у 14 пунктах, пошкодила газорозподільні станції. Але після німецької окупації газзаводу дісталась у власність газонаповнювальна станція на 2 компресори виробництва фірми “Демаг”, в СРСР таких станцій не було, тому спеціалісти Діпрогазу з Москви знімали креслення цієї станції для подальшого використання.
   22 липня 1947р. постановою Львівського міськвиконкому Львівський газовий завод було реорганізовано в трест “Львівгаз” з підпорядкуванням міськвиконкому, до складу якого входили: Львівський газовий завод, завод по ремонту і виготовленню газової апаратури “Львівгаз-апарат”, Управління місцевої газової мережі, міська контора по експлуатації й газозбуту із 4-ма філіями, міська будівельна контора “Львігаззбут”, відділ робітничого постачання.
   В 1952 році з метою газифікації сільської місцевості та м.Львова при тресті “Львівгаз” створю-ється ремонтно-будівельне управління.
   13 серпня 1955р. трест Львівгаз” було реорганізовано в обласний трест “Львівгаз” з підпорядку-ванням відділу комунального господарства Львівського облвиконкому, він прийняв на обслуговуван-ня все газове господарство двох областей – Львівської і бувшої Дрогобицької.
   З 1956 року почалася газифікація області зрідженим газом.
   В 1960р. газове господарство тресту розподіляється на чотири одиниці: Львівську, Стрийську, Дрогобицьку і Бориславську. В травні цього ж року в м.Дрогобич організовується міжрайонна контора скрапленого газу.
   В травні 1961р. трест “Львівгаз” переїхав на нову базу по вул.Золотій,42, де, після ряду добудов і реконструкцій, функціонує по сьогоднішній день.
   В 1961 році тресту “Львівгаз” передаються у підпорядкування всі промислові і побутові газопроводи області.
   В 1975 році ліквідовується Дрогобицька і створюється Львівська міжрайонна контора зрідженого газу у м.Львів.
   В 1975р. обласний трест “Львівгаз” було реорганізовано у виробниче об”єднання “Львівгаз”, а в 1992р. - перейменовано в державне підприємство по газопостачанню та газифікації. Починаючи з 1963р. і по 1990р. начальником “Львівгазу” був Березовський Іван Григорович, а з 1 липня 1990р. на посаду начальника ВО “Львівгаз” було призначено Шевціва Михайла Степановича.
   В 1994р. на базі ДП “Львівгаз” було створено відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” і призначено першим головою правління Шевціва М.С., який в квітні 1997р. на перших загальних зборах акціонерів був обраний головою правління.
   З 8 листопада 2004р. обов”язки голови правління виконував Зленко Володимир Володимирович, а з 24 квітня 2005р. – Марчук Василь Дмитрович.
   5 листопада 2005 року на загальних зборах акціонерів Марчука Василя Дмитровича було обрано головою правління ВАТ “Львівгаз”.

    18 листопада 2010 р. відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" рішенням загальних зборів акціонерів перейменовано у публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз".

        Виконуючим обов’язки голови правління з 6 грудня 2010 р. став Вольський Валентин Володимирович.

        З 21 квітня 2012 р. керівником ПАТ "Львівгаз" призначено Марчака Ігоря Івановича.

        20 лютого 2013 р. Наглядовою радодою Товариства призначено головою правління ПАТ "Львівгаз" Зленка Володимира Володимировича.

       На сьогодні ПАТ "Львівгаз" – це підприємство, яке займається постачанням і транспортуванням  природного та зрідженого газу до мешканців Львівщини, до його складу  входить головне підприємство та сім філій, окрім того  санаторій "Арніка" та пансіонат "Бадьорість". "Львівгаз" має розгалужену систему газорегуляторних пунктів (ГРП), підземних та надземних мереж, до яких підключені населення, комунально-побутові та промислові споживачі газу Львівської області.
 

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (далі – "Компанія" або "АТ "Львівгаз") було створене згідно з українським законодавством у 1994 році у формі відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз".

Ця окрема фінансова звітність підготовлена для АТ "Львівгаз". Інформація про структуру Компанії представлена в Примітці 5. Інформація про відносини Компанії з іншими пов'язаними сторонами наведена в Примітці 32.

У відповідності до норм Закону України "Про акціонерні товариства" у 2010 році Компанія здійснила перереєстрацію та змінила назву на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз".

23.03.2019 р. на Загальних зборах акціонерів було прийнято рішення про зміну типу Товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство та зміну найменування Товариства з ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ "ЛЬВІВГАЗ" (ПАТ "Львівгаз") на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ЛЬВІВГАЗ" (АТ "Львівгаз"), протокол №20 від 23.03.2019 р.

У грудні 2014 року на засіданні Наглядової ради АТ "Львівгаз" було прийняте рішення  про створення  Товариства з  обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" (далі – ТОВ "Львівгаз збут"), яке було офіційно зареєстроване відповідними державними органами 21 січня 2015 року та до якого з 1 липня 2015 року перейшла функція постачання природного газу.

Одним з основних напрямків діяльності Компанії є надання послуги з  розподілу природного газу (потужності) фізичним та юридичним особам. В рамках здійснення даної діяльності Компанія укладає договори на розподіл природного газу з споживачами і, щомісяця, нараховує  послугу розподілу (потужності), виходячи з величини річної замовленої потужності об’єкта (об’єктів) споживача. Компанія займається розподілом природного газу в місті Львів та Львівській області. Розподіл газу відбувається через магістральні трубопроводи ПАТ "Укртрансгаз" та розподільчі мережі Компанії.

Реформування газового ринку в Україні почалось з впровадження в дію Закону України „Про ринок природного газу” від 09.04.15 № 329-VIII (далі – Закон України „Про ринок природного газу”), який набрав чинності з 1 жовтня 2015 року. З цієї дати на оптовому і роздрібному ринках природного газу розпочав дію принцип вільного ціноутворення і свобода вибору джерел надходження природного газу, окрім випадків, коли Кабінетом Міністрів України покладено спеціальні обов’язки на суб’єктів ринку природного газу.

Уряд здійснює суттєві кроки з метою створення відкритого європейського ринку газу на виконання Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного в рамках співпраці з МВФ, положень Коаліційної угоди, Стратегії сталого розвитку „Україна–2020”, Плану дій з корпоративного управління, а також Плану заходів щодо реформування газового сектору, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 375-Р. Реалізація зазначених заходів реформування ринку природного газу України концептуально змінює правові засади та механізм функціонування ринку природного газу.

Здійснено удосконалення тарифних методологій на послуги розподілу природного газу. Постановою НКРЕКП від 07.10.2019 N2080 "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП" внесено зміни до Кодексу газорозподільних систем" та Типового договору розподілу природного газу, а також Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги розподілу природного газу. Було також передбачено зміну принципів визначення величини потужності для споживачів природного газу за рахунок переходу від приєднаної потужності до замовленої потужності, що буде максимально відповідати потребам споживачів. Крім того, було спрощено процедури замовлення потужності на основі статистичних даних обсягів споживання природного газу кожного споживача у минулих періодах та забезпечено додатковий захист побутових споживачів

Затверджені зміни надали змогу розрахувати та встановити тарифи для Операторів ГРМ на виконання вимог положень Закону України "Про ринок природного газу" щодо надання доступу до газової інфраструктури на принципах надання права користування потужністю.

НКРЕКП внесено зміни до Кодексу газорозподільних мереж, відповідно до яких з січня 2020 року розрахунки за послугу розподілу природного газу будуть здійснюватися виходячи з величини річної замовленої потужності об’єкта споживача та оплачуватись рівномірними частками протягом календарного року.Функціонування нафтогазової галузі є надзвичайно важливим для України з ряду причин, що включають економічні, стратегічні чинники та міркування державної безпеки.

До 1 жовтня 2015 року державне регулювання ринку природного газу в Україні здійснювали Кабінет Міністрів України та Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ("НКРЕКП"). НКРЕКП затверджувала тарифи на послуги транспортування магістральними та розподільними трубопроводами на території України, тарифи на послуги зберігання, закачування та відбору газу з підземних сховищ газу. НКРЕКП також затверджувала процедури встановлення тарифів на транспортування, розподіл та зберігання природного газу, відповідала за захист прав споживачів у сфері встановлення тарифів, безпеки постачань та якості послуг.

З 1 жовтня 2015 року Законом України "Про ринок природного газу" від 9 квітня 2015 року № 329-VIII (далі – "Закон") створено передумови для нової моделі ринку природного газу, побудованої на принципах вільної добросовісної конкуренції та орієнтованої на забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів. Згідно з Законом, тарифи за розподіл природного газу регулюються державою і встановлюються НКРЕКП як загальнодержавним регулятором у сфері енергетики

Керівництво не може передбачити всі зміни, які можуть мати вплив на економіку в цілому, а також те, які наслідки вони можуть мати  на фінансовий стан Компанії в майбутньому. Керівництво вважає, що здійснює всі заходи, необхідні для підтримки стабільної діяльності та розвитку Компанії

Дочірні компанії

Фінансові інвестиції АТ "Львівгаз" у дочірні компанії складають:

 Участь в інших юридичних особах

Відокремлені підрозділи

Організаційна структура емітента, дочірні підприємства, філії, представництва та інші відокремлені структурні підрозділи із зазначенням найменування та місцезнаходження, ролі та перспектив розвитку, зміни в організаційній структурі у відповідності з попереднім звітним періодом

Акцiонерне товариство "Оператор газорозподiльної системи "Львiвгаз" (далi - "Компанiя" або "АТ "Львiвгаз") було створене згiдно з українським законодавством у 1994 роцi у формi вiдкритого акцiонерного товариства по газопостачанню та газифiкацiї "Львiвгаз". У вiдповiдностi до норм Закону України "Про акцiонернi товариства" у 2010 роцi компанiя здiйснила перереєстрацiю та змiнила назву на Публiчне акцiонерне товариство по газопостачанню та газифiкацiї "Львiвгаз". 23.03.2019 р. на Загальних зборах акцiонерiв було прийнято рiшення про змiну типу Товариства з публiчного акцiонерного товариства на приватне акцiонерне товариство та змiну найменування Товариства з ПУБЛIЧНЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФIКАЦIЇ "ЛЬВIВГАЗ" (ПАТ "Львiвгаз") на АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДIЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ЛЬВIВГАЗ" (АТ "Львiвгаз"), протокол №20 вiд 23.03.2019 р. У груднi 2014 року на засiданнi Наглядової ради ПАТ "Львiвгаз" було прийняте рiшення про створення Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Львiвгаз збут" (далi - ТОВ "Львiвгаз збут"), яке було офiцiйно зареєстроване вiдповiдними державними органами 21 сiчня 2015 року та до якого з 1 липня 2015 року перейшла функцiя постачання природного газу. Група займається постачанням i розподiлом природного газу в мiстi Львiв та Львiвськiй областi. Газ купується у АТ "НАК "Нафтогаз України" та у приватних постачальникiв природного газу i постачається споживачам (промисловим, житлово-комунальним пiдприємствам, населенню тощо) з урахуванням тарифу на розподiл, встановленого Нацiональною комiсiєю, що здiйснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ("НКРЕКП") та торгiвельної нацiнки на постачання. Розподiл газу вiдбувається через магiстральнi трубопроводи АТ "Укртрансгаз" та розподiльчi мережi Компанiї.

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб), середня чисельність позаштатних працівників та осіб, які працюють за сумісництвом (осіб), чисельність працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) (осіб), фонду оплати праці. Крім того, зазначаються факти зміни розміру фонду оплати праці, його збільшення або зменшення відносно попереднього року. Зазначається кадрова програма емітента, спрямована на забезпечення рівня кваліфікації її працівників операційним потребам емітента

- Середня кiлькiсть працiвникiв Товариства за 2019 рiк - 3246 чол. в тому числi : - Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу за 2019 рiк - 3160 чол. - Середня чисельнiсть позаштатних працiвникiв та осiб, якi працюють за сумiсництвом - 86 чол. Фонд оплати працi за 2019 рiк - 414345,9тис.грн. в тому числi : - штатних працiвникiв - 396805,8 тис.грн. На виконання Комплексних заходiв, спрямованих на досягнення встановлених нормативiв безпеки, гiгiєни працi та виробничого середовища, пiдвищення iснуючого рiвня охорони працi, запобiгання випадкам виробничого травматизму, професiйних захворювань i аварiям по АТ "Львiвгаз" у 2019 роцi витрачено 4,441,33 тис. грн, в тому числi: - на придбання спецодягу, спецвзуття, iнших засобiв iндивiдуального захисту, мила, змиваючих i знешкоджуючих засобiв - 2303,271 тис. грн; - на забезпечення молоком або iншими рiвноцiнними харчовими продуктами робiтникiв, зайнятих в шкiдливих умовах працi - 1,005,861 тис. грн; - на проведення обов'язкових медичних оглядiв працiвникiв певних категорiй та осiб вiком до 21 року - 120,223 тис. грн; - на виконання iнших заходiв з охорони працi - 1,011,971 тис. грн. На виконання Комплексних заходiв щодо забезпечення пожежної та техногенної безпеки по АТ "Львiвгаз" у 2019 роцi витрачено 1126,136 тис.грн., в тому числi: - на модернiзацiю протипожежного обладнання - 131,982 тис.грн.; - на усунення виявлених порушень - 439,949 тис.грн.; - на пiдтримання у робочому станi АУПГ, АПС, поповнення вогнегасних речовин тощо - 125,919 тис.грн.; - на виконання iнших протипожежних заходiв - 428,286 тис.грн. На виконання Комплексних заходiв з охорони довкiлля у 2019 роцi витрачено 3,288,29 тис. грн., в тому числi: - на заходи з охорони атмосферного повiтря - 153,713 тис. грн.; - на заходи з охорони водних ресурсiв - 73,779 тис. грн.; - на заходи щодо поводження з вiдходами - 288,035 тис. грн.; - на благоустрiй територiї - 2,772,758 тис. грн. Виконання Iнвестицiйної програми Постановою НКРЕКП вiд 04.12.2018 № 1607 "Про затвердження Плану розвитку газорозподiльної системи на 2019-2028 роки газорозподiльного пiдприємства АТ "Львiвгаз"", була схвалена iнвестицiйна програма на 2019 рiк, на загальну суму 63417,30 тис. грн. (без ПДВ). На виконання Iнвестицiйної програми у 2019 роцi Товариством станом на 31.12.2019р. було профiнансовано 58598,28 тис. грн. по наступних заходах: - реконструкцiя розподiльних газопроводiв i газопроводiв-вводiв у розмiрi 22986, 55 тис. грн. Прокладено 44,926 км; - реконструкцiя 21 ШРП у розмiрi 2822,32 тис. грн.; - реконструкцiя 34 засобiв ЕХЗ у розмiрi 4290,38 тис. грн.; - розробка проектно-кошторисної документацiї для включення в Iнвестицiйну програму майбутнiх рокiв у розмiрi 997,28 тис. грн.; - замiнено 16 868 побутових лiчильникiв газу на суму 27491,50 тис. грн. Заборгованiсть iз виплати заробiтної плати по Товариству вiдсут

Операційне середовище

Реформування газового ринку в Україні почалось з впровадження в дію Закону України „Про ринок природного газу” від 09.04.15 № 329-VIII (далі – Закон України „Про ринок природного газу”), який набрав чинності з 1 жовтня 2015 року. З цієї дати на оптовому і роздрібному ринках природного газу розпочав дію принцип вільного ціноутворення і свобода вибору джерел надходження природного газу, окрім випадків, коли Кабінетом Міністрів України покладено спеціальні обов’язки на суб’єктів ринку природного газу.

Уряд здійснює суттєві кроки з метою створення відкритого європейського ринку газу на виконання Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного в рамках співпраці з МВФ, положень Коаліційної угоди, Стратегії сталого розвитку „Україна–2020”, Плану дій з корпоративного управління, а також Плану заходів щодо реформування газового сектору, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 375-Р. Реалізація зазначених заходів реформування ринку природного газу України концептуально змінює правові засади та механізм функціонування ринку природного газу.

Здійснено удосконалення тарифних методологій на послуги розподілу природного газу. Постановою НКРЕКП від 07.10.2019 N2080 "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП" внесено зміни до Кодексу газорозподільних систем" та Типового договору розподілу природного газу, а також Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги розподілу природного газу. Було також передбачено зміну принципів визначення величини потужності для споживачів природного газу за рахунок переходу від приєднаної потужності до замовленої потужності, що буде максимально відповідати потребам споживачів. Крім того, було спрощено процедури замовлення потужності на основі статистичних даних обсягів споживання природного газу кожного споживача у минулих періодах та забезпечено додатковий захист побутових споживачів

Затверджені зміни надали змогу розрахувати та встановити тарифи для Операторів ГРМ на виконання вимог положень Закону України "Про ринок природного газу" щодо надання доступу до газової інфраструктури на принципах надання права користування потужністю.

НКРЕКП внесено зміни до Кодексу газорозподільних мереж, відповідно до яких з січня 2020 року розрахунки за послугу розподілу природного газу будуть здійснюватися виходячи з величини річної замовленої потужності об’єкта споживача та оплачуватись рівномірними частками протягом календарного року.

Керівництво не може передбачити всі зміни, які можуть мати вплив на економіку в цілому, а також те, які наслідки вони можуть мати  на фінансовий стан Компанії в майбутньому. Керівництво вважає, що здійснює всі заходи, необхідні для підтримки стабільної діяльності та розвитку Компанії.

Дана  окрема фінансова звітність не включає коригувань, які можуть мати місце в результаті такої невизначеності. Про такі коригування буде повідомлено, якщо вони стануть відомі і зможуть бути оцінені.

Державне регулювання Компанії

Функціонування нафтогазової галузі є надзвичайно важливим для України з ряду причин, що включають економічні, стратегічні чинники та міркування державної безпеки.

До 1 жовтня 2015 року державне регулювання ринку природного газу в Україні здійснювали Кабінет Міністрів України та Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ("НКРЕКП"). НКРЕКП затверджувала тарифи на послуги транспортування магістральними та розподільними трубопроводами на території України, тарифи на послуги зберігання, закачування та відбору газу з підземних сховищ газу. НКРЕКП також затверджувала процедури встановлення тарифів на транспортування, розподіл та зберігання природного газу, відповідала за захист прав споживачів у сфері встановлення тарифів, безпеки постачань та якості послуг.

З 1 жовтня 2015 року Законом України "Про ринок природного газу" від 9 квітня 2015 року № 329-VIII (далі – "Закон") створено передумови для нової моделі ринку природного газу, побудованої на принципах вільної добросовісної конкуренції та орієнтованої на забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів. Згідно з Законом, тарифи за розподіл природного газу регулюються державою і встановлюються НКРЕКП як загальнодержавним регулятором у сфері енергетики.

Податкове законодавство

16 січня 2020 року уряд України ухвалив законопроект про податкову реформу, що містить суттєві запропоновані зміни до податкового законодавства, включаючи рекомендації в рамках проекту ОЕСР щодо розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (BEPS), а також суттєві зміни в процедурах адміністрування податків. Заходи, передбачені реформою, включають запровадження вимог щодо трирівневої звітності щодо трансфертного ціноутворення, нове правило з фіксованим співвідношенням, яке обмежує розмір процентних витрат, загальні правила проти зловживань (GAAR), нові правила підконтрольної іноземної компанії (CFC) та процедуру взаємної домовленості (MAP). Крім того, виключено правило про те, що амортизація основних засобів не нараховується на період їх невикористання у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою.

Новий Закон №466-ІХ був підписаний Президентом України 21 травня 2020 року та частково набрав чинності з 23 травня 2020 року.

Керівництво вважає, що Компанія дотримується всіх вимог чинного податкового законодавства, а зміни податкового законодавства не мають суттєвого впливу на діяльність Компанії та її фінансову звітність.

 Ситуація щодо COVID-19 (короновірусу) досі набуває розвитку, наразі відсутній її помітний вплив на фінансовий стан Компанії.

05.02.2021  року Компанією прийнято рішення щодо продажу частки в розмірі 100 % у статутному капіталі ТОВ "Львівгаззбут" та виходу з числа учасників Товариства.

З 01 січня 2021 року постановою НКРЕКП від 30.12.2020 року № 2776 затверджено новий тариф на послуги розподілу природного газу АТ "Львівгаз" в розмірі 1,68 грн. за 1 м куб. газу (без урахування ПДВ).

Після звітної дати не було інших суттєвих подій, які впливають на розуміння цієї окремої  фінансової звітності.

 Загальні умови функціонування

Свою діяльність Компанія здійснює в Україні. Політична і економічна ситуація в країні в 2020 році в значній мірі визначалася факторами, які виникли в 2014-2015 роках і характеризувалися нестабільністю, що призвело до погіршення стану державних фінансів, волатильності фінансових ринків, неліквідності ринків капіталу, підвищенню темпів інфляції і девальвації національної валюти по відношенню до основних іноземних валют.

Уряд України продовжує здійснювати комплексну програму структурної реформи, спрямованої на усунення існуючих диспропорцій в економіці, державних фінансах та управлінні, боротьбі з корупцією, реформування судової системи з кінцевою метою забезпечити умови для відновлення економіки в країні.

Слабкість національної валюти, з обмеженнями по міжнародних розрахунках, негативне сальдо зовнішньої торгівлі, що триває нестабільність на традиційних експортних ринках країни і високий рівень інфляції є ключовими ризиками для стабілізації операційного середовища в Україні в найближчому майбутньому. Подальша підтримка з боку МВФ та інших міжнародних донорів залежить від збереження динаміки зазначених вище структурних реформ.

При складанні цієї окремої фінансової звітності враховувалися вже як і відомі так і ті, що оцінюються результати зазначених факторів на фінансовий стан і результати діяльності Компанії у звітному періоді.

Керівництво не може передбачити всі зміни, які можуть мати вплив на економіку в цілому, а також те, які наслідки вони можуть мати на фінансовий стан Компанії в майбутньому. Керівництво вважає, що ними здійснюються всі заходи, необхідні для підтримки стабільної діяльності та розвитку Компанії.

Дана окрема фінансова звітність не включає ніяких корегувань, які можуть мати місце в результаті такої невизначеності. Про такі корегування буде повідомлено, якщо вони стануть відомі і зможуть бути оцінені.

Вплив уряду на політику встановлення тарифів

Український газовий сектор знаходиться на етапі реструктуризації та реформування.

Так як існує невизначеність щодо розміру майбутніх тарифів на розподіл природного газу, а діючі тарифи не відповідають реальній ситуації, що склалася на ринку природного газу, неможливо передбачити потенційний вплив цих реформ на фінансовий стан Компанії та її діяльність.  

Державне майно, отримане за договором експлуатації

Станом на 1 січня 2011 року Компанія мала договір з НАК "Нафтогаз України" на оперативне управління державним майном. В кінці 2012 року цей договір припинив свою дію і стосовно цього майна Компанія підписала договір щодо надання на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання та газифікації і не може бути відокремлене від його основного виробництва (далі – "Договір") з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (далі – Міненерговугілля).

Міненерговугілля 24 травня 2017 р. уклало додаткову угоду №1 до Договору з АТ "Львівгаз" з метою приведення такого Договору до вимог примірного договору експлуатації газорозподільних систем та їх складових, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2017 р. №95, в якій Договір викладено як "Договір експлуатації газорозподільних систем або їх складових №240517/11-Лв-ГРМ від 24 травня 2017 р.". Дія цього Договору припиняється у разі : укладання іншого договору, предметом якого є використання відповідного державного майна; анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу природного газу; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства товариства; прийняття рішення про ліквідацію товариства.

Суттєвим положенням Договору є обов’язок Компанії здійснювати своєчасно і в повному обсязі відрахування плати за надане в експлуатацію державне майно, що належить державі та обліковується на балансі підприємства. У Протоколі розбіжностей до додаткової угоди №1 від 12 червня 2017 р. зазначено, що відрахування плати здійснюється за умови включення таких платежів до структури тарифу на розподіл природного газу та в обсязі, встановленому тарифом.

З огляду на те, що державна власність не підлягає приватизації і складає суттєву частину бізнесу Компанії, майбутня діяльність і фінансові показники Компанії залежать від подовження дії Договору.

Керівництво вважає, що навіть у разі припинення дії Договору, Компанія продовжить використовувати ці активи у газорозподільному секторі в осяжному майбутньому.

Метою Компанії є підтримання безперервності та гнучкості фінансування шляхом використання умов кредитування, що надаються постачальниками, а також залучення процентних позик. Компанії аналізує свої активи та зобов’язання за їх строками погашення та планує свою ліквідність залежно від очікуваних строків виконання зобов’язань за відповідними інструментами.

У таблиці нижче наведено строки погашення фінансових зобов’язань Компанії станом на 31 грудня на основі недисконтованих контрактних платежів:

Екологічні  аспекти

Інформація щодо впливу діяльності підприємства на навколишнє середовище

У своїй діяльності АТ "ЛЬВІВГАЗ" дотримується вимог природоохоронного законодавства.

АТ "ЛЬВІВГАЗ" щорічно розробляються та забезпечується виконання природоохоронних заходів, які включають заходи з охорони атмосферного повітря, охорони  водних  ресурсів, заходи щодо поводження з відходами, а саме:

         1. Заходи з охорони атмосферного повітря:

- інвентаризація стаціонарних джерел забруднюючих речовин в атмосферне  повітря, розроблення та узгодження з органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та санітарного і епідемічного благополуччя населення дозвільних документів  на здійснення виробничої діяльності;

- оформлення державної статистичної звітності про викиди забруднюючих речовин і парникових газів у атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів за формою №2-ТП (повітря) (річна);

- проведення розрахунків та сплата обов'язкового екологічного податку за використання природних  ресурсів;

- проведення виробничого контролю вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел та в межах санітарно-захисної зони.

2. Заходи з охорони водних ресурсів:

- забезпечено обладнання мережі водопостачання та свердловини водовимірювальними приладами, за допомогою яких здійснюється облік водоспоживання. Водовимірювальні прилади знаходяться в робочому стані та опломбовані, проходять періодичну повірку;

- укладено  договори   на водоспоживання та водовідведення;

- забезпечується щоденне ведення обліку водопостачання у журналі за типовою формою ПОД-11;

- своєчасно проводяться періодичні фізико-хімічний, бактеріологічний контроль якості питної води на відповідність встановленим санітарним нормам, контроль стічних вод, які скидаються до каналізаційних мереж;

- забезпечується подання звітної інформації про використання води за формою №2ТП (водогосп) та балансу використання підземних від за формою №7-гр (підземні води).

3.Заходи при поводженні з відходами:

-  розроблено паспорти відходів підприємства, забезпечено їх заповнення по факту утилізації;

- забезпечується збір, своєчасна здача відходів підприємства спеціалізованим установам та організаціям , що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів;

- ведеться первинний облік кількості, типу і складу відходів, що утворилися, у журналі за типовою формою №  1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари", подання статистичної звітності в установленому  порядку, паспортизація відходів;

- забезпечено ведення реєстрової карти об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, у якій зазначаються технологічні, фізико-хімічні та інші параметри відходів, що утворюються в процесі діяльності;

- оформлення державної статистичної звітної інформації про утворення та поводження з відходами за формою №1-відходи (річна);

- подання квартальних відомостей щодо провадження господарської діяльності у сфері поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) в контролюючий орган Державної екологічної інспекції.

При виробничій діяльності підприємства утворюються промислові та побутові відходи І - IV класу небезпеки.

 . Соціальні аспекти та кадрова політика підприємства

АТ "ЛЬВІВГАЗ" працює згідно принципу відповідності стратегії підприємства та кадрової політики, що дозволяє досягати максимального росту ефективності обох напрямків.

Керівний склад підприємства – це команда професіоналів, яка ставить перед організацією, бізнесом та перед структурними підрозділами високі конкурентні цілі.

Для забезпечення виконання завдань, що є стратегією та тактикою поведінки на ринку впроваджуються ефективні інструменти в управлінні персоналом. А саме, системи мотивації та заохочень для персоналу. Завдяки цілій системі по управлінню персоналом збільшується прибутковість підприємства, збільшується результативність бізнесу та кожного працівника індивідуально.

На підприємстві працює система мотивація як матеріальна так і нематеріальна. Система навчання на підприємстві - це цілеспрямована система, яка організована таким чином щоб максимально адаптувати нових працівників та постійно підвищувати професійний рівень всіх працівників. Завдяки цій системі наші працівники мають можливість "зростати" як "горизонтально" так і зростати по кар’єрній драбині.

Завдяки конкурсній основі на займання вакантної посади підприємство надає рівні можливості участі у конкурсі та відповідає вимогам вакантної посади.Політика з охорони праці – це частина загальної системи управління, яка спрямована на забезпечення безпеки роботи, збереження життя і здоров’я працюючих, в процесі усієї їхньої трудової діяльності, що включає правові, соціально-економічні, організаційні, технічні, психофізіологічні, санітарно-гігієнічні, лікувально-профілактичні, реабілітаційні та інші заходи й засоби.

З метою створення на робочих місцях працівників Товариства умов праці відповідно до нормативно-правових актів, забезпечення додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці, у АТ "ЛЬВІВГАЗ" розроблено та впроваджено систему управління охороною праці, що передбачає розподіл обов'язків серед керівного складу, інженерно-технічних працівників та робітників щодо вирішення питань охорони праці, а саме:

- створено службу охорони праці та цивільного захисту у складі: начальник служби - 1 посадова особа, інженер з охорони праці - 10 посадових осіб, інженер з охорони навколишнього середовища - 1 посадова особа, провідний фахівець з питань цивільного захисту - 1 посадова особа;

- щорічно розробляються комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійних захворювань і аваріям по  АТ "ЛЬВІВГАЗ" та забезпечується їх виконання;

- забезпечується належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування;

- проводяться санітарно-гігієнічні дослідження умов праці на робочих місцях працівників, атестація робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживаються заходи для усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

- розроблено, затверджено наказом по АТ "ЛЬВІВГАЗ" положення, інструкції з охорони праці, що діють у межах підприємства та забезпечено примірниками актів працівників;

- працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються молоком або рівноцінними харчовими продуктами;

- працівники на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, що пов'язані із забрудненням, безоплатно забезпечуються за встановленими нормами спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, а також мийними засобами;

- забезпечується проходження у встановленому законодавством порядку обов'язкових періодичних медичних оглядів працівників певних категорій, зайнятих на роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року;

- забезпечується придбання медикаментів для Пункту охорони здоров'я АТ "ЛЬВІВГАЗ", поповнення медикаментами наявних медичних аптечок у службах та транспортних засобах;

- забезпечується проходження працівниками під час прийняття на роботу і в процесі роботи інструктажу , навчання з питань охорони праці, пожежної безпеки, техногенного захисту, з надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Забезпечується проходження посадовими особами, діяльність яких пов'язана із організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки навчання, перевірки знань з питань охорони праці.

- Середня кiлькiсть працiвникiв Товариства за 2019 рiк - 3246 чол. в тому числi : - Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу за 2019 рiк - 3160 чол. - Середня чисельнiсть позаштатних працiвникiв та осiб, якi працюють за сумiсництвом - 86 чол. Фонд оплати працi за 2019 рiк - 414345,9тис.грн. в тому числi : - штатних працiвникiв - 396805,8 тис.грн. На виконання Комплексних заходiв, спрямованих на досягнення встановлених нормативiв безпеки, гiгiєни працi та виробничого середовища, пiдвищення iснуючого рiвня охорони працi, запобiгання випадкам виробничого травматизму, професiйних захворювань i аварiям по АТ "Львiвгаз" у 2019 роцi витрачено 4,441,33 тис. грн, в тому числi: - на придбання спецодягу, спецвзуття, iнших засобiв iндивiдуального захисту, мила, змиваючих i знешкоджуючих засобiв - 2303,271 тис. грн; - на забезпечення молоком або iншими рiвноцiнними харчовими продуктами робiтникiв, зайнятих в шкiдливих умовах працi - 1,005,861 тис. грн; - на проведення обов'язкових медичних оглядiв працiвникiв певних категорiй та осiб вiком до 21 року - 120,223 тис. грн; - на виконання iнших заходiв з охорони працi - 1,011,971 тис. грн. На виконання Комплексних заходiв щодо забезпечення пожежної та техногенної безпеки по АТ "Львiвгаз" у 2019 роцi витрачено 1126,136 тис.грн., в тому числi: - на модернiзацiю протипожежного обладнання - 131,982 тис.грн.; - на усунення виявлених порушень - 439,949 тис.грн.; - на пiдтримання у робочому станi АУПГ, АПС, поповнення вогнегасних речовин тощо - 125,919 тис.грн.; - на виконання iнших протипожежних заходiв - 428,286 тис.грн. На виконання Комплексних заходiв з охорони довкiлля у 2019 роцi витрачено 3,288,29 тис. грн., в тому числi: - на заходи з охорони атмосферного повiтря - 153,713 тис. грн.; - на заходи з охорони водних ресурсiв - 73,779 тис. грн.; - на заходи щодо поводження з вiдходами - 288,035 тис. грн.; - на благоустрiй територiї - 2,772,758 тис. грн. Виконання Iнвестицiйної програми Постановою НКРЕКП вiд 04.12.2018 № 1607 "Про затвердження Плану розвитку газорозподiльної системи на 2019-2028 роки газорозподiльного пiдприємства АТ "Львiвгаз"", була схвалена iнвестицiйна програма на 2019 рiк, на загальну суму 63417,30 тис. грн. (без ПДВ). На виконання Iнвестицiйної програми у 2019 роцi Товариством станом на 31.12.2019р. було профiнансовано 58598,28 тис. грн. по наступних заходах: - реконструкцiя розподiльних газопроводiв i газопроводiв-вводiв у розмiрi 22986, 55 тис. грн. Прокладено 44,926 км; - реконструкцiя 21 ШРП у розмiрi 2822,32 тис. грн.; - реконструкцiя 34 засобiв ЕХЗ у розмiрi 4290,38 тис. грн.; - розробка проектно-кошторисної документацiї для включення в Iнвестицiйну програму майбутнiх рокiв у розмiрi 997,28 тис. грн.; - замiнено 16 868 побутових лiчильникiв газу на суму 27491,50 тис. грн. Заборгованiсть iз виплати заробiтної плати по Товариству вiдс

Основні фінансові інструменти Компанії включають дебіторську та кредиторську заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти. Основна ціль цих фінансових інструментів – забезпечити фінансування діяльності Компанії. Компанія має різні інші фінансові активи і зобов’язання, такі як інша дебіторська та інша кредиторська заборгованість, що виникають безпосередньо у ході операційно-господарської діяльності Компанії.

Основні ризики, притаманні фінансовим інструментам Компанії ризик ліквідності та кредитний ризик. Підходи до управління кожним із цих ризиків представлені нижче. Компанія не зазнає валютного ризику. Компанія не зазнає процентного ризику, оскільки процентна ставка за відновлювальною кредитною лінією Компанії не має змінної частини і не прив’язана до будь-якої референтної ставки.

Категорії фінансових інструментів

Станом на  31 грудня 2020 року:

Станом на  31 грудня 2019року:

Ризик ліквідності

Метою Компанії є підтримання безперервності та гнучкості фінансування шляхом використання умов кредитування, що надаються постачальниками, а також залучення процентних позик. Компанії аналізує свої активи та зобов’язання за їх строками погашення та планує свою ліквідність залежно від очікуваних строків виконання зобов’язань за відповідними інструментами.

У таблиці нижче наведено строки погашення фінансових зобов’язань Компанії станом на 31 грудня на основі недисконтованих контрактних платежів:

Кредитний ризик

Фінансові інструменти, які  потенційно створюють значний кредитний ризик, переважно включають дебіторську заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти.

Дебіторська заборгованість представлена за вирахуванням резерву під кредитні збитки. Компанія не вимагає застави за фінансовими активами. Керівництво розробило кредитну політику, й потенційні кредитні ризики постійно відслідковуються. Кредитний ризик Компанії відслідковується й аналізується в кожному конкретному випадку, і керівництво Компанія вважає, що кредитний ризик адекватно відображений у резервах під кредитні збитки.

Кредитний ризик, притаманний іншим фінансовим активам Компанії, які включають грошові кошти та їх еквіваленти, здебільшого виникає внаслідок неспроможності контрагента розрахуватися за своїми зобов’язаннями перед Компанією. Сума максимального розміру ризику в таких випадках дорівнює балансовій вартості відповідних фінансових інструментів.

Управління ризиком недостатності капіталу

Завданням Компанії при управлінні капіталом є забезпечення здатності Компанії продовжувати функціонувати на безперервній основі з метою одержання прибутку для акціонерів і вигод для інших зацікавлених осіб, а також забезпечити фінансування поточних операційних потреб, капітальних вкладень та стратегії розвитку Компанії.

Керівництво постійно контролює структуру капіталу Компанії й може коригувати свою політику й цілі управління капіталом з урахуванням змін в операційному середовищі, тенденціях ринку або стратегії розвитку. Протягом років, що закінчилися 31 грудня 2020 та 2019 років, цілі, політика та процедури Компанії щодо управління капіталом не зазнали змін.

Компанія контролює капітал, застосовуючи коефіцієнт фінансової залежності, що являє собою чисту заборгованість, поділену на власний капітал плюс чиста заборгованість. Компанія включає до складу чистої заборгованості інші довгострокові зобов’язання, включаючи поточну частину, кредиторську заборгованість та інші поточні зобов’язання за вирахуванням грошових коштів та їх еквівалентів.

Дослiджень та розробок за звiтний перiод Товариством не проводилось. За звiтний перiод товариство не витрачало коштiв на дослiдження та розробки.

Умови операцій з пов’язаними сторонами

Залишки за операціями на кінець року є незабезпеченими, безпроцентними та погашаються грошовими коштами. За дебіторською або кредиторською заборгованістю пов’язаних сторін не було надано або отримано жодних гарантій. Станом на 31 грудня 2020 року в Компанії резерв під кредитні збитки дебіторської заборгованості пов’язаних сторін відсутній. (31 грудня 2019 р.: відсутній .).

- Довгострокові фінансові інвестиції

Станом на 31 рудня Компанія має довгострокові фінансові інвестиції (частка участі в капіталі - 100%), які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств. Внесок АТ "Львівгаз" у статутний фонд дочірних компаній складає:

- Плани керівництва

У вересні 2020 року АТ "Львівгаз" провело відкрите обговорення Проекту Плану розвитку газорозподільного підприємства АТ "Львівгаз" на 2021-2030 роки, а у листопаді 2020 - Проекту структури тарифу на послуги розподілу природного газу на 2021 рік, відповідно до Постанови НКРЕКП від 30.06.2017 № 866 "Про затвердження Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг".

До НКРЕКП було надано Протоколи відкритого обговорення Проекту Плану розвитку газорозподільного підприємства АТ "Львівгаз" на 2021-2030 роки та Проекту структури тарифу на послуги розподілу природного газу на 2021 рік та заяву про перегляд тарифу з відповідними документами.

В тарифі на 2021 рік планувалося збільшення тарифної виручки до рівня 4`220`572,5 тис. грн. без ПДВ, прибуток -   в сумі 2’144’213,2 тис. грн.

В витратах передбачалося:

Постановою від 30.12.2020 № 2776 НКРЕКП затвердила для АТ "Львівгаз" з 01 січня 2021 року тариф на послуги розподілу природного газу – у розмірі 1,68 грн. за 1 м³ на місяць (без урахування ПДВ).

Події, які трапились в проміжку між датою балансу та датою публікації фінансової звітності, можуть потребувати коригувань активів та зобов’язань. Ця  окрема фінансова звітність не містить будь-яких коригувань у зв’язку з подіями які трапилися після звітного періоду.

Ситуація щодо COVID-19 (короновірусу) досі набуває розвитку, наразі відсутній її помітний вплив на фінансовий стан Компанії.

05.02.2021  року Компанією прийнято рішення щодо продажу частки в розмірі 100 % у статутному капіталі ТОВ "Львівгаззбут" та виходу з числа учасників Товариства.

З 01 січня 2021 року постановою НКРЕКП від 30.12.2020 року № 2776 затверджено новий тариф на послуги розподілу природного газу АТ "Львівгаз" в розмірі 1,68 грн. за 1 м куб. газу (без урахування ПДВ).

Після звітної дати не було інших суттєвих подій, які впливають на розуміння цієї окремої  фінансової звітності.

 Юридичні аспекти

У ході звичайної господарської діяльності Компанія є об’єктом судових позовів і претензій. Коли ризик вибуття ресурсів, пов’язаний із такими судовими позовами і претензіями, вважався імовірним та сума такого вибуття могла бути достовірно оцінена, Компанія відповідним чином включала такі вибуття до звіту про фінансові результати. Якщо керівництво Компанії оцінює ризик вибуття ресурсів як імовірний або сума такого вибуття не може бути достовірно оцінена, Компанія не створює резерву під умовні зобов’язання.

Станом на 31 грудня 2020 року Компанія не нараховувала резерв покриття судових процесів та претензій (на 31 грудня 2020 року – відсутній).

Станом на 31 грудня 2020 року Компанія має наступні умовні зобов’язання:

Оскільки ймовірність програшу за даними судовими справами невисока, Компанія не визнає за ними забезпечення у фінансовій звітності станом на 31.12.2020.

Станом на 31.12.2020 Компанія має умовні активи, щодо яких є висока вирогідність майбутніх надходжень економічних вигід та які стосуються наступних судових процесів:

Питання охорони навколишнього середовища

Звичайна господарська діяльність Компанії може завдавати шкоди навколишньому середовищу. Нормативні положення щодо охорони навколишнього середовища в Україні змінюються та постійно переглядаються. В міру  визначення зобов’язань вони негайно визнаються. Потенційні зобов’язання, що можуть виникнути в результаті суворішого застосування існуючих нормативно-правових актів, позовів громадян або змін у законодавстві чи нормативно-правових актах, наразі неможливо оцінити.

Керівництво вважає, що за існуючих умов застосування вимог законодавчих актів не існує суттєвих зобов’язань щодо завдання шкоди навколишньому середовищу, які мають бути нараховані у фінансовій звітності.

Страхування

03.02.2020 року був укладений договір Добровільного страхування майна № 40S790-1682-20/16928-09. Загальна сума страхових платежів за  яким складає  296 тис. грн.  Вказані страхові платежі проводилися рівними частинами протягом  2020 року. 06.02.2020 року був укладений договір обов’язкового  страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 1452632/40S790-1960-20. Загальна сума страхових платежів за  яким складає  456 тис. грн. Вказані страхові платежі проводилися рівними частинами протягом 2020 року.

Концентрація закупок

Протягом 2020 року Компанія придбала послуг з транспортування газу магістральними газопроводами та послуг балансування обсягів природного газу у ТзОВ "Оператор газотранспортної системи України", ТзОВ "ЙЕ Енергія"  та Філії "Оператор газотранспортної системи України "АТ "Укртрансгаз"  на загальну суму 788`269 тис. грн. (2019: 1`400`613 тис. грн.).

Капітальні зобов’язання

Станом на 31 грудня 2020 року Компанія не мала зобов’язань з придбання та будівництва основних засобів (на 31 грудня 2019 року – відсутні).

Власний кодекс корпоративного управлiння Товариством не розроблявся тому такий кодекс Емiтента вiдсутнiй.

Опис  основних  характеристик   систем  внутрішнього  контролю  і управління  ризиками.

З метою захисту прав та законних інтересів акціонерів товариство забезпечує  незалежний, об'єктивний та професійний контроль за  фінансово-господарською діяльністю товариства. Діюча у товаристві система контролю за його фінансово-господарською діяльністю сприяє: збереженню та раціональному використанню фінансових і матеріальних ресурсів товариства; забезпеченню точності та повноти бухгалтерських записів; підтриманню прозорості та достовірності фінансових звітів; запобіганню та викриттю фальсифікацій та помилок; забезпеченню стабільного та ефективного функціонування товариства.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства здійснюється через залучення незалежного зовнішнього аудитора (аудиторської фірми)

Наглядова рада забезпечує функціонування належної системи контролю, а також здійснення стратегічного контролю за фінансово-господарською діяльністю товариства.

З метою забезпечення впевненості акціонерів, потенційних інвесторів, кредиторів та інших заінтересованих осіб у надійному функціонуванні системи внутрішнього контролю, підсилення вірогідності фінансової інформації  товариство може забезпечити проведення незалежного зовнішнього аудиту шляхом залучення аудиторів (аудиторських фірм), які мають право на проведення аудиторської діяльності відповідно до чинного законодавства; виявлення недоліків системи контролю, розробки пропозицій та рекомендацій щодо її вдосконалення.

Управління ризиками Товариства

Управлiння ризиком недостатностi капiталу.

Завданням Товариства при управлiннi капiталом є забезпечення здатностi Товариства продовжувати функцiонувати на безперервнiй основi з метою одержання прибутку для акцiонерiв i вигод для iнших зацiкавлених осiб, а також забезпечити фiнансування поточних операцiйних потреб, капiтальних вкладень та стратегiї розвитку Товариства.

Керiвництво постiйно контролює структуру капiталу Товариства й може коригувати свою полiтику й цiлi управлiння капiталом з урахуванням змiн в операцiйному середовищi, тенденцiях ринку або стратегiї розвитку. Протягом звітного року цiлi, полiтика та процедури Товариства щодо управлiння капiталом не зазнали змiн.

Контроль капіталу здійснюється шляхом застосування коефіцієнту фінансової залежності, що являє собою чисту заборгованість, поділену на власний капітал плюс чиста заборгованість. До складу чистої заборгованості включаються інші довгострокові зобов'язання, включаючи поточну частину, кредиторську заборгованість, поточні зобов'язання з одержаних авансів та інші поточні зобов'язання за вирахуванням грошових коштів та їх еквівалентів.

Категорії фінансових інструментів

- ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ АКЦІОНЕРІВ ТОВАРИСТВА

4.1. Права акціонерів - власників простих акцій.

4.1.1. Кожною простою акцією Товариства її власнику-акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на:

4.1.1.1. участь в управлінні Товариством;

4.1.1.2. отримання дивідендів;

4.1.1.3. отримання у разі ліквідації Товариства частини його майна або вартості цього майна;

4.1.1.4. отримання інформації про господарську діяльність Товариства.

4.1.2. Одна проста акція Товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на Загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.

4.1.3. Акціонери-власники простих акцій Товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства, цим Статутом та внутрішніми документами Товариства.

4.2. Права акціонерів - власників привілейованих акцій.

4.2.1. У випадку прийняття Товариством рішення про розміщення привілейованих акцій  кожною привілейованою акцією одного класу її власнику - акціонеру надаватиметься однакова сукупність прав. Обсяг (у т.ч. розмір і черговість виплати дивідендів за привілейованими акціями, ліквідаційна вартість і черговість виплат у разі ліквідації Товариства, випадки та умови конвертації привілейованих акцій одного класу у привілейовані акції іншого класу, прості акції або інші цінні папери, порядок отримання інформації) та порядок реалізації прав, які надаватимуться акціонеру - власнику кожного класу привілейованих акцій, визначатиметься у Статуті Товариства або внутрішніх документах Товариства.

4.3. Переважне право акціонерів при додатковій емісії акцій.

4.3.1. Переважне право обов’язково надається акціонеру - власнику простих акцій у процесі емісії Товариством простих акцій (крім випадку прийняття Загальними зборами рішення про невикористання такого права) у порядку, встановленому законодавством.

4.3.2. Порядок реалізації акціонером свого переважного права придбавати розміщувані Товариством прості акції визначається чинним законодавством України та Статутом Товариства.

4.4. Обов’язки акціонерів.

4.4.1. Акціонери зобов’язані:

4.4.1.1. дотримуватися Статуту, інших внутрішніх документів Товариства;

4.4.1.2. виконувати рішення Загальних зборів, інших органів Товариства;

4.4.1.3. виконувати свої зобов’язання перед Товариством, у тому числі пов’язані з майновою участю;

4.4.1.4. оплачувати акції у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені Статутом Товариства;

4.4.1.5. не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність Товариства.

4.4.1.6. для здійснення Товариством  основної його діяльності з розподілу природного газу забезпечити такий розподіл природного газу Товариством в межах прав наданих акціонеру шляхом голосування на Загальних зборах Товариства за  укладення договорів на закупівлю природного газу,   транспортування природного газу, надання послуг з розподілу природного газу, якщо таке питання (рішення чи частина рішення з будь-якого питання порядку денного)  розглядається на Загальних зборах Товариства.

4.4.2. Акціонери можуть мати інші обов’язки, встановлені законами України. Акціонери Товариства можуть укласти між собою договір, за яким на акціонерів, які уклали такий договір, покладаються додаткові обов’язки, у т.ч. обов’язок щодо участі у Загальних зборах, і передбачається відповідальність за його недотримання. Такий договір укладається в простій письмовій формі.

Вищим органом управління є загальні збори акціонерів.

9.1. Вищий орган Товариства.

9.1.1. Загальні збори є вищим органом Товариства.

9.1.2. Товариство зобов’язане щороку скликати Загальні збори (річні Загальні збори).

9.1.3. Річні Загальні збори Товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року на підставі рішення Наглядової ради.

9.1.4. Усі інші Загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.

9.1.5. Загальні збори проводяться за рахунок коштів Товариства. У разі якщо позачергові Загальні збори проводяться з ініціативи акціонера (акціонерів), цей акціонер (акціонери) оплачує (оплачують) витрати на організацію, підготовку та проведення таких Загальних зборів.

9.1.6. У Загальних зборах можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На Загальних зборах за запрошенням особи, яка скликає Загальні збори, також можуть бути присутні представник незалежного аудитора (аудиторської фірми) Товариства, посадові особи Товариства та інші особи відповідно до закону.

9.1.7. Перелік акціонерів, які мають право на участь у Загальних зборах, складається в порядку, встановленому законодавством України.

9.1.8. Вносити зміни до переліку акціонерів, які мають право на участь у Загальних зборах Товариства, після його складення заборонено.

9.1.9. Обмеження права акціонера на участь у Загальних зборах встановлюється законом.

9.2. Компетенція Загальних зборів Товариства.

9.2.1. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції Наглядової ради законом або Статутом Товариства.

Наглядова рада має право включити до порядку денного Загальних зборів будь-яке питання, що віднесено до її виключної компетенції законом або Статутом Товариства, для його вирішення Загальними зборами.

9.2.2. До виключної компетенції Загальних зборів належить:

9.2.2.1. Визначення основних напрямів діяльності Товариства;

9.2.2.2. Внесення змін до Статуту Товариства;

9.2.2.3. Прийняття рішення про анулювання викуплених акцій;

9.2.2.4. Прийняття рішення про зміну типу Товариства;

9.2.2.5.Прийняття рішення про розміщення акцій;

9.2.2.5.1. Прийняття рішення про розміщення цінних паперів, які можуть бути конвертовані в акції;

9.2.2.6. Прийняття рішення про збільшення Статутного капіталу Товариства;

9.2.2.7. Прийняття рішення про зменшення Статутного капіталу Товариства;

9.2.2.8. Прийняття рішення про дроблення або консолідацію акцій;

9.2.2.9. Затвердження положень про Загальні збори, Наглядову раду, Правління та Ревізійну комісію, а також внесення змін до них;

9.2.2.10. Затвердження річного звіту Товариства;

9.2.2.10.1. Розгляд звіту Наглядової ради та затвердження заходів за результатами його розгляду;

9.2.2.10.2. Розгляд висновків зовнішнього аудиту та затвердження заходів за результатами його розгляду;

9.2.2.10.3. Затвердження положення про винагороду членів Наглядової ради;

9.2.2.10.4. Затвердження звіту про винагороду членів Наглядової ради;

9.2.2.11. Розподіл прибутку і збитків Товариства;

9.2.2.12. Прийняття рішення про викуп Товариством розміщених ним акцій;

9.2.2.13. Прийняття рішення про невикористання переважного права акціонерами на придбання акцій додаткової емісії у процесі їх розміщення;

9.2.2.14. Затвердження розміру річних дивідендів;

9.2.2.15. Прийняття рішень з питань порядку проведення Загальних зборів;

9.2.2.16. Обрання членів Наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради;

9.2.2.17. Прийняття рішення про припинення (в т.ч. дострокове) повноважень членів (в т.ч. Голови) Наглядової ради, за винятком випадків, встановлених законом;

9.2.2.18. Обрання членів Ревізійної комісії, прийняття рішення про припинення (в т.ч. дострокове) повноважень членів (в т.ч. Голови) Ревізійної комісії;

9.2.2.19. Затвердження висновків Ревізійної комісії;

9.2.2.20. Прийняття рішення про виділ та про припинення (ліквідацію, реорганізацію) Товариства, крім випадків, передбачених законом, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії) Товариства, затвердження порядку та строків припинення (ліквідації, реорганізації) Товариства, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного (передавального, розподільчого) балансу (акта);

9.2.2.21. Прийняття рішення за наслідками розгляду звіту Наглядової ради, звіту Правління, звіту Ревізійної комісії;

9.2.2.22. Затвердження Принципів (кодексу) корпоративного управління Товариства;

9.2.2.23. Прийняття рішення про розміщення інших цінних паперів, крім акцій, на суму, що перевищує 25 відсотків вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства;

9.2.2.24. Прийняття рішення про відшкодування витрат на організацію, підготовку та проведення Загальних зборів, у випадках, встановлених законом та цим Статутом;

9.2.2.25. Прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення такого правочину у випадках, передбачених статтею 70 Закону, та про вчинення правочинів із заінтересованістю у випадках, передбачених статтею 71 Закону;

9.2.2.26. Обрання членів лічильної комісії, прийняття рішення про припинення їх повноважень;

9.2.2.27. Вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів згідно із Статутом Товариства або законом.

9.2.3. Якщо на дату проведення Загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться Товариством у ході поточної господарської діяльності, Загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які можуть ним вчинятися протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості.

9.2.4. Повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів, не можуть бути передані (делеговані) іншим органам Товариства. Загальні збори можуть прийняти рішення про передачу окремих функцій та повноважень, які належать до їх компетенції, Наглядовій раді та/або до компетенції Правління.

 інформація про загальні збори акціонерів (учасників)

нформація про осіб, що володіють 5 і більше відсотками акцій емітента

_______________

інформація про наглядову раду та виконавчий орган емітента

д/в

Компетенція Наглядової ради.

10.2.1. До компетенції Наглядової ради Товариства належить вирішення питань, передбачених законом, цим Статутом, а також переданих на вирішення Наглядової ради Загальними зборами.

10.2.2. До виключної компетенції Наглядової ради належить:

10.2.2.1. Затвердження в межах своєї компетенції положень, якими регулюються питання, пов’язані з діяльністю Товариства, за винятком положень про Загальні збори, Наглядову раду, Правління та Ревізійну комісію, а також за винятком тих внутрішніх Положень Товариства, які регламентують поточну діяльність Товариства (положення, регламенти, порядки, інструкції, у тому числі посадові, робочі, з охорони праці, стандарти, умови тощо);

10.2.2.2. Прийняття рішення про проведення чергових або позачергових Загальних зборів, підготовка порядку денного та проектів рішень Загальних зборів, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до порядку денного, крім скликання акціонерами позачергових Загальних зборів;

10.2.2.3. Прийняття рішення про продаж раніше викуплених Товариством акцій;

10.2.2.4. Прийняття рішення про розміщення Товариством інших цінних паперів, крім акцій, на суму, що не перевищує 25 відсотків вартості активів Товариства;

10.2.2.5. Прийняття рішення про викуп розміщених Товариством інших, крім акцій, цінних  паперів;

10.2.2.6. Затвердження ринкової вартості майна (цінних паперів) у випадках, передбачених законом;

10.2.2.7. Обрання та припинення (відкликання) повноважень Голови та членів Правління Товариства; прийняття рішення про відсторонення Голови Правління (виконуючого обов’язки Голови Правління) або члена Правління від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження Голови Правління;

10.2.2.8. Затвердження умов контрактів, які укладаються з Головою та членами Правління, встановлення розміру їх винагороди;

10.2.2.9. Обрання реєстраційної комісії, за винятком випадків, встановлених законом, обрання (призначення) головуючого та секретаря Загальних зборів;

10.2.2.10. Обрання аудитора (аудиторської фірми) Товариства для проведення аудиторської перевірки за результатами поточного та/або минулого (минулих) року (років) та визначення умов договору, що укладатиметься з таким аудитором (аудиторською фірмою), встановлення розміру оплати його (її) послуг;

10.2.2.11. Визначення дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядку та строків виплати дивідендів;

10.2.2.12. Визначення дати складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про проведення Загальних зборів, та дати складення переліку акціонерів, які мають право на участь у Загальних зборах відповідно до Статуту Товариства;

10.2.2.13. Вирішення питань, передбачених законом, в разі злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення Товариства;

10.2.2.14. Прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства;

10.2.2.15. Визначення ймовірності визнання Товариства неплатоспроможним внаслідок прийняття ним на себе зобов’язань або їх виконання, у тому числі внаслідок виплати дивідендів або викупу акцій;

10.2.2.16. Прийняття рішення про обрання оцінювача (оцінювачів) майна Товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;

10.2.2.17.  Прийняття рішення про обрання (заміну) депозитарної установи, яка надає Товариству додаткові послуги, затвердження умов договору, що укладатиметься з нею, встановлення розміру оплати її послуг; прийняття рішення щодо збереження первинних документів, на підставі яких було сформовано систему реєстру та здійснювались зміни в системі реєстру, включаючи  визначення особи відповідальної за їх збереження;

10.2.2.18. Надсилання пропозиції акціонерам про придбання належних їм простих акцій особою (особами, що діють спільно), яка придбала контрольний пакет акцій, відповідно до закону;

10.2.2.19. Надання дозволу, незалежно від його вартості, на відчуження нерухомого майна Товариства та будь-яких операцій з нерухомим майном Товариства наслідком яких може бути відчуження  нерухомого майна. Надання дозволу, незалежно від його вартості, на відчуження нерухомого майна дочірніх підприємств та інших юридичних осіб, частками (акціями, паями) у статутному капіталі яких володіє Товариство та будь-яких операцій з нерухомим майном дочірніх підприємств та інших юридичних осіб, частками (акціями, паями) у статутному капіталі яких володіє Товариство, наслідком яких може бути відчуження  нерухомого майна. Списання, незалежно від його вартості, нерухомого майна Товариства та/або його дочірніх підприємств здійснюється за рішенням Наглядової ради;

10.2.2.20. Надання згоди на звернення Товариства та/або його дочірніх підприємств в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства та/або його дочірніх підприємств;

10.2.2.21. Прийняття рішень про участь Товариства та/або його дочірніх підприємств в інших юридичних особах, рішень про вихід Товариства та/або його дочірніх підприємств з інших юридичних осіб, рішень про придбання Товариством та/або його дочірніми  підприємствами корпоративних прав (зокрема, але не виключно акцій, часток, паїв) інших юридичних осіб та їх продаж;

10.2.2.22. Встановлення місцезнаходження дочірніх підприємств Товариства;

10.2.2.23. Затвердження положення про винагороду членів Правління, вимоги до якого встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

10.2.2.24. Затвердження звіту про винагороду членів Правління, вимоги до якого встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

10.2.2.25. Формування тимчасової Лічильної комісії у разі скликання Загальних зборів Наглядовою радою, якщо інше не встановлено Статутом;

10.2.2.26. Затвердження форми і тексту бюлетеня для голосування;

10.2.2.27. Призначення і звільнення керівника підрозділу внутрішнього аудиту (внутрішнього аудитора);

10.2.2.28. Затвердження умов трудових договорів, що укладаються з працівниками підрозділу внутрішнього аудиту (з внутрішнім аудитором), встановлення розміру їхньої винагороди, у тому числі заохочувальних та компенсаційних виплат;

10.2.2.29. Здійснення контролю за своєчасністю надання (опублікування) Товариством достовірної інформації про його діяльність відповідно до законодавства, опублікування Товариством інформації про принципи (кодекс) корпоративного управління Товариства;

10.2.2.30. Розгляд звіту Правління та затвердження заходів за результатами його розгляду;

10.2.2.31. Вирішення питань про участь Товариства у промислово-фінансових групах та інших об’єднаннях (асоціаціях), про заснування (створення), участь у заснуванні (створенні) та припинення (реорганізацію, ліквідацію) Товариством інших юридичних осіб (у т.ч. дочірніх підприємств), про здійснення Товариством внесків до статутних капіталів юридичних осіб (у т.ч. дочірніх підприємств), про затвердження статутів (інших установчих документів) дочірніх підприємств та інших юридичних осіб, частками (акціями, паями) у статутному капіталі яких володіє Товариство, про створення та припинення (ліквідацію) філій, представництв та інших відокремлених (структурних) підрозділів Товариства, про затвердження положень про філії, представництва та інші відокремлені (структурні) підрозділи Товариства, прийняття рішення про повернення майна Товариства, яке передано дочірнім підприємствам та іншим юридичним особам, частками (акціями, паями) у статутному капіталі яких володіє Товариство;

10.2.2.32. Вирішення питань про участь дочірніх підприємств та інших юридичних осіб, частками (акціями, паями) у статутному капіталі яких володіє Товариство у промислово-фінансових групах та інших об’єднаннях (асоціаціях), про заснування (створення), участь у заснуванні (створенні) та припинення (реорганізацію, ліквідацію) дочірніми підприємствами та іншими юридичними особами, частками (акціями, паями) у статутному капіталі яких володіє Товариство будь-яких інших юридичних осіб (у т.ч. дочірніх підприємств) та вихід з таких юридичних осіб, про здійснення дочірніми підприємствами та іншими юридичними особами, частками (акціями, паями) у статутному капіталі яких володіє Товариство внесків до статутних капіталів будь-яких інших юридичних осіб, про затвердження статутів (інших установчих документів) дочірніх підприємств (які створені дочірніми підприємствами Товариства) та інших юридичних осіб, частками (акціями, паями) у статутному капіталі яких володіють дочірні підприємства Товариства, про створення та припинення (закриття) філій, представництв та інших відокремлених (структурних) підрозділів дочірніх підприємств та інших юридичних осіб, частками (акціями, паями) у статутному капіталі яких володіє Товариство, про затвердження положень про філії, представництва та інші відокремлені (структурні) підрозділи дочірніх підприємств та інших юридичних осіб, частками (акціями, паями) у статутному капіталі яких володіє Товариство;

10.2.2.33. Прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення такого правочину у випадках, передбачених статтею 70 Закону, та про надання згоди на вчинення правочинів із заінтересованістю у випадках, передбачених статтею 71 Закону;

10.2.2.34. Затвердження рекомендацій Загальним зборам за результатами розгляду висновку зовнішнього незалежного аудитора (аудиторської фірми) Товариства для прийняття рішення щодо нього;

10.2.2.35. Вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції Наглядової ради згідно Закону та/або Статуту Товариства.

10.2.3. До компетенції Наглядової Ради належить:До компетенції Наглядової Ради належить:

10.2.3.1. Призначення (обрання) та звільнення (припинення повноважень) Корпоративного секретаря Товариства, секретаря Наглядової ради;

10.2.3.2. Утворення комітетів Наглядової ради та затвердження переліку питань, які передаються їм для вивчення та підготовки;

10.2.3.3. У випадках, передбачених законом, прийняття рішення про вчинення або відмову від вчинення Товариством правочину, щодо якого є заінтересованість;

10.2.3.4. Затвердження порядку використання коштів Резервного фонду Товариства в межах, дозволених законом та цим Статутом;

10.2.3.5. Визначення поточних напрямів діяльності Товариства, затвердження річних планів розвитку Товариства;

10.2.3.6. Затвердження організаційної структури Товариства та/або його дочірніх підприємств, якщо інше не визначено статутом дочірнього підприємства;

10.2.3.7. Прийняття рішення про призначення та припинення повноважень тимчасово виконуючого обов’язки Голови Правління Товариства;

10.2.3.8. Прийняття кадрових рішень щодо обрання (призначення), прийому на роботу, переведення, припинення повноважень (звільнення), усунення від виконання обов’язків стосовно керівників дочірніх підприємств та інших юридичних осіб, частками (акціями, паями) у статутному капіталі яких володіє Товариство. Прийняття рішення щодо затвердження умов контрактів з керівниками дочірніх підприємств та визначення особи уповноваженої на їх підписання;

10.2.3.9. Здійснення контролю за діяльністю Правління, керівників дочірніх підприємств, філій та представництв Товариства з метою забезпечення відповідності господарської діяльності Товариства, його дочірніх підприємств, філій, представництв та відокремлених (структурних) підрозділів чинному законодавству України, цьому Статуту Товариства, статутам дочірніх підприємств, положенням про відповідні філії та інші відокремлені підрозділи, правилам, процедурам та іншим внутрішнім документам Товариства, здійснення контролю за дотриманням в Товаристві норм чинного законодавства України;

10.2.3.10. Прийняття рішення про проведення позачергових ревізій та аудиторських перевірок фінансово-господарської діяльності Товариства, його дочірніх підприємств, філій,  представництв та відокремлених (структурних) підрозділів;

10.2.3.11. Розгляд висновків та матеріалів перевірок, що проводяться Ревізійною комісією Товариства;

10.2.3.12. Затвердження від імені Товариства передавальних актів (балансів) та/або розподільчих (розподільних) актів (балансів) та/або ліквідаційних актів (балансів) дочірніх підприємств та інших юридичних осіб, які припиняються, та частками (акціями, паями) у статутному капіталі яких володіє Товариство;

10.2.3.13. Визначення напрямків забезпечення страхового захисту Товариства, у тому числі затвердження переліку страхових компаній, з якими Товариство вступає у правовідносини;

10.2.3.14. Визначення політики взаємодії та переліку банківських установ з якими Товариство укладає угоди на розрахунково-касове обслуговування, визначення кредитної політики Товариства; прийняття рішень про здійснення Товариством вказаних дій у випадках, визначених кредитною політикою Товариства, а також якщо кредитна політика Товариства не визначена;

10.2.3.15. Прийняття рішення про вчинення Товариством та/або його дочірніми  підприємствами правочину, незалежно від суми, щодо: надання Товариством та/або його дочірніми  підприємствами основних засобів у позичку, одержання й видачі Товариством та/або його дочірніми  підприємствами фінансової допомоги, гарантій, взяття на себе обов’язків поручителя, укладання кредитних договорів і договорів позики, депозиту, іпотеки, поруки, доручення, заміни сторони у зобов’язанні (переведення боргу, відступлення права вимоги, тощо), передачі Товариством та/або його дочірніми  підприємствами майна в заставу, укладення інших правочинів згідно з якими майно Товариства та/або його дочірніх  підприємств виступатиме в якості забезпечення;

10.2.3.16. Прийняття рішення про здійснення Товариством та/або його дочірніми  підприємствами будь-яких операцій з векселем (в т.ч. емітувати (видавати), купувати, продавати, обмінювати, здійснювати індосамент, приймати Товариством та/або його дочірніми підприємствами зобов’язання за векселем та будь-які інші дії);   

10.2.3.17. Надання згоди Товариству та/або його дочірнім підприємствам на вчинення дій щодо: укладення мирових угод, визнання вимог, визнання позову, відмови від позову, відмови від кредиторських вимог (як окремі дії так і в сукупності щодо одного контрагента) на суму більше 500 000,00 грн. (п’ятсот тисяч гривень 00 копійок) або його еквіваленту в іноземній валюті згідно офіційного курсу НБУ;

10.2.3.18. Визначення політики взаємодії із депозитарною установою та іншими учасниками Національної депозитарної системи, в тому числі затвердження переліку учасників Національної депозитарної системи, з якими Товариство вступає у правовідносини;

10.2.3.19. Утворення тимчасових та постійних робочих комісій, груп, що підпорядковані Наглядовій раді. Затвердження положень про них, обрання їх керівників;

10.2.3.20. Прийняття рішення щодо захисту прав, інтересів акціонерів Товариства та/або діяльності Товариства;

10.2.3.21. Вирішення інших питань, що належать до компетенції Наглядової ради згідно із законом, Статутом Товариства та/або статутами дочірніх підприємств.

10.2.4. Питання, що належать до виключної компетенції Наглядової ради, не можуть вирішуватися іншими органами Товариства, крім Загальних зборів, за винятком випадків, встановлених законом. Питання, не віднесені до виключної компетенції Наглядової ради Товариства, можуть передаватись, відповідним рішенням Наглядової ради, до компетенції Правління.

10.2.5. Наглядова рада має право:

10.2.5.1. Отримувати інформацію та документи, що стосуються діяльності Товариства;

10.2.5.2. Вимагати звітів та пояснень від Голови (виконуючого обов’язки Голови Правління) та членів Правління, інших працівників Товариства, дочірніх підприємств, філій, представництв щодо їхньої посадової діяльності;

10.2.5.3. Визначати види (типи, предмети) правочинів (у т.ч. контрактів, договорів, угод, попередніх договорів та інших правочинів), укладання яких для Товариства та/або його дочірніх підприємств потребує затвердження Наглядовою радою, та встановлювати обмеження щодо істотних умов таких правочинів (договорів, угод);

10.2.5.4. Встановлювати обмеження компетенції Правління на прийняття рішень щодо: узгодження мирових угод; визнання вимог, пред’явлених до Товариства; відмови від позову; визнання позову; укладання мирової угоди й інших дій в судовому процесі та виконавчому провадженні;

10.2.5.5. Здійснювати інші дії, які можуть бути необхідними для ефективного виконання Наглядовою радою своїх завдань щодо Товариства та/або його дочірніх підприємств

За звiтний перiод Наглядова рада Товариства виконувала повноваження в межах компетенцiї, визначеної Статутом Товариства, Положенням "Про Наглядову раду", рiшеннями Загальних зборiв акцiонерiв Товариства, керуючись вимогами чинного законодавства України. Наглядова Рада Товариства у звiтному перiодi керувалась необхiднiстю забезпечення ефективного контролю за фiнансово-господарською дiяльнiстю Товариства, здiйснюючи аналiз роботи Правлiння, структурних пiдроздiлiв i фахiвцiв Товариства в питаннях виробничої, фiнансової, iнвестицiйної, технiчної i цiнової полiтики. На засiданнях Наглядової Ради розглядалися фiнансово-економiчнi результати господарської дiяльностi Товариства, рiвень керiвництва Товариством, робота структурних пiдроздiлiв, забезпечення результативностi виробництва i якостi працi, виконання зобов'язань посеред акцiонерами та iншi питання У 2021 роцi Наглядова рада планує продовжити роботу з координацiї дiй Правлiння Товариства для подальшого впровадження заходiв з метою покращення фiнансового стану Товариства, реалiзацiї проектiв, модернiзацiї та технiчного переоснащення, контролю за органiзацiєю належного виконання iнвестицiйних програм, а також удосконалення системи управлiння та пiдвищення iнвестицiйної привабливостi Товариства.

Винагорода, ключовому управлінському персоналу в кількості 16 осіб в який включено Голову Правління та директорів, Голову та членів Наглядової ради і головного бухгалтера за рік, що закінчився 31 грудня 2020 р., з врахуванням суми нарахувань на заробітну плату, склала 18`146 тис. грн., і включена в адміністративні витрати (31 грудня 2019 р.: кількість  18 осіб 17`782 тис. грн.). Компанія не застосовує винагород у формі опціонів на придбання акцій для керівників та не має зобов’язань з пенсійного забезпечення перед колишніми або теперішніми членами Правління і Наглядової ради.

омітетів у складі Наглядової ради не створено.

Склад виконавчого органу  ПРАВЛІННЯ ТОВАРИСТВА
Персональний склад виконавчого органу	Функціональні обов’язки члена виконавчого органу
Китриш Тарас Михайлович	Голова Правлiння
Ганжа Олесандр Васильович	Директор технiчний
Бойко Володимир Васильович	Директор з безпеки
Растєгаєв Олександр Михайлович	Директор з капiтального будiвництва
Вiнцюк Олег Анатолiйович	Директор комерцiйний

 Мельник Любомир Богданович -                                                 Директор фiнансовий.

Виконавчим органом Товариства вiдповiдно до Статуту є Правлiння. Правлiння дiє у складi 6 осiб. До компетенцiї Правлiння належить: 1. Прийняття рiшення про вчинення правочину, якщо ринкова вартiсть майна або послуг, що є його предметом становить менше 10 вiдсоткiв вартостi активiв за даними останньої рiчної фiнансової звiтностi Товариства, i здiйснюється шляхом затвердження iстотних умов та контрагента такого правочину. 2.Затвердження документiв, якi пов'язанi з дiяльнiстю Товариства, фiлiй, представництв та вiдокремлених "структурних" пiдроздiлiв Товариства (крiм положень про фiлiї, представництва, вiдокремленi структурнi пiдроздiли), в межах компетенцiї, передбаченої цим Статутом, положеннями про фiлiї, представництва та вiдокремленi (структурнi) пiдроздiли; 3. Затвердження документiв, якi пов'язанi з дiяльнiстю дочiрнiх пiдприємств та iнших юридичних осiб, частками (акцiями, паями) у статутному капiталi яких володiє Товариство (крiм статутiв дочiрнiх пiдприємств та статутiв iнших юридичних осiб, частками (акцiями, паями) у статутному капiталi яких володiє Товариство) в межах компетенцiї, передбаченої цим Статутом, статутами дочiрнiх пiдприємств та статутами iнших юридичних осiб, частками (акцiями, паями) у статутному капiталi яких володiє Товариство; 4. Прийняття рiшень з iнших питань, що пов'язанi з дiяльнiстю дочiрнiх пiдприємств та iнших юридичних осiб, частками (акцiями, паями) у статутному капiталi яких володiє Товариство, фiлiй, представництв та вiдокремлених (структурних) пiдроздiлiв Товариства, в межах компетенцiї, передбаченої цим Статутом та внутрiшнiми документами Товариства, статутами дочiрнiх пiдприємств та iнших юридичних осiб, частками (акцiями, паями) у статутному капiталi яких володiє Товариство, положеннями про фiлiї, представництва, вiдокремленi (структурнi) пiдроздiли; 5. Затвердження штатного розпису та фонду оплати працi працiвникiв Товариства, фiлiй, представництв та вiдокремлених (структурних) пiдроздiлiв вiдповiдно до затвердженої Наглядовою радою органiзацiйної структури Товариства; 6. Прийняття будь-яких кадрових рiшень (в тому числi стосовно прийому на роботу, звiльнення, переведення) щодо керiвникiв фiлiй, представництв та вiдокремлених (структурних) пiдроздiлiв, визначення i змiна умов оплати працi керiвникiв фiлiй, представництв та вiдокремлених (структурних) пiдроздiлiв Товариства; 7. Затвердження перелiку майна, яке передається дочiрнiм пiдприємствам та iншим юридичним особам, частками (акцiями, паями) у статутному капiталi яких володiє Товариство, фiлiям (представництвам), вiдокремленим (структурним) пiдроздiлам за наявностi вiдповiдного рiшення Наглядової ради Товариства, прийняття рiшення про повернення майна Товариства, яке передано фiлiям, представництвам, вiдокремленим (структурним) пiдроздiлам чи набуто їхнiми керiвниками для Товариства; 8. Формування поточних планiв дiяльностi Товариства, включаючи фiнансовi та виробничi питання; 9. Розробка та подання на розгляд трудового колективу Товариства проекту колективного договору, забезпечення виконання Товариством обов'язкiв, взятих на себе згiдно з умовами колективного договору; 10. Органiзацiя ведення бухгалтерського облiку та звiтностi Товариства, органiзацiя документообiгу як в самому Товариствi, так i в його вiдносинах з iншими юридичними та фiзичними особами; 11. Здiйснення поточного контролю за дiяльнiстю керiвникiв дочiрнiх пiдприємств та iнших юридичних осiб, частками (акцiями, паями) у статутному капiталi яких володiє Товариство, фiлiй, представництв та вiдокремлених "структурних" пiдроздiлiв Товариства з метою забезпечення вiдповiдностi господарської дiяльностi Товариства, його дочiрнiх пiдприємств та iнших юридичних осiб, частками (акцiями, паями) у статутному капiталi яких володiє Товариство, фiлiй та представництв чинному законодавству України, цьому Статуту Товариства, статутам дочiрнiх пiдприємств та iнших юридичних осiб, частками (акцiями, паями) у статутному капiталi яких володiє Товариство, положенням про вiдповiднi фiлiї, представництва та вiдокремленi (структурнi) пiдроздiли, правилам, процедурам та iншим внутрiшнiм документам Товариства та нормам чинного законодавства України; 12. Визначення основних напрямкiв дiяльностi дочiрнiх пiдприємств, затвердження їхнiх рiчних планiв та звiтiв про виконання цих планiв, якщо iнше не встановлено статутом дочiрнього пiдприємства; 13. Визначення порядку використання прибутку та покриття збиткiв вiд господарської дiяльностi дочiрнiх пiдприємств та iнших юридичних осiб, частками (акцiями, паями) у статутному капiталi яких володiє Товариство за наявностi вiдповiдного рiшення Наглядової ради; 14. Прийняття рiшення про проведення ревiзiй та аудиторських перевiрок фiнансово-господарської дiяльностi дочiрнiх пiдприємств та iнших юридичних осiб, частками (акцiями, паями) у статутному капiталi яких володiє Товариство, фiлiй, представництв та вiдокремлених (структурних) пiдроздiлiв; 15. Списання рухомого майна Товариства та/або його дочiрнiх пiдприємств здiйснюється за рiшенням Правлiння. 16. Вирiшення iнших питань, що пов'язанi з управлiнням поточною дiяльнiстю Товариства i вiднесенi до його компетенцiї чинним законодавством, статутом чи внутрiшнiми документами Товариства, а також питань, якi не входять в сферу компетенцiї Наглядової ради та Загальних зборiв.

Винагорода, ключовому управлінському персоналу в кількості 16 осіб в який включено Голову Правління та директорів, Голову та членів Наглядової ради і головного бухгалтера за рік, що закінчився 31 грудня 2020 р., з врахуванням суми нарахувань на заробітну плату, склала 18`146 тис. грн., і включена в адміністративні витрати (31 грудня 2019 р.: кількість  18 осіб 17`782 тис. грн.). Компанія не застосовує винагород у формі опціонів на придбання акцій для керівників та не має зобов’язань з пенсійного забезпечення перед колишніми або теперішніми членами Правління і Наглядової ради.

Комітети не створювались.

Товариство  в подальшому планує дотримуватись принципів корпоративного управління, встановлених законодавством.

ТОВ “КРЕСТОН ДЖІ СІ ДЖІ АУДИТ

31586485

Kreston Ukraine ›

Люся Гордич

38A790-5372-20 | 15.04.2020

01.01.2020-31.12.2020

15.04.2020 - 26.03.2021

284760

02 - думка із застереженням

Окрема фінансова звітність АТ "Львівгаз" складена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності ("МСФЗ") у редакції, затвердженій Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку ("РМСБО").

Ця окрема фінансова звітність була складена за принципом оцінки за історичною вартістю. Окрема фінансова звітність представлена в українській гривні, що є функціональною валютою, а всі суми округлені до цілих тисяч ("тис. грн."), якщо не зазначено інше.

Ця окрема фінансова звітність АТ "Львівгаз"  станом на 31 грудня 2020 року та за рік, що закінчився на зазначену дату, була затверджена керівництвом Компанії до випуску 26 лютого 2021 року.

Ця фінансова звітність стосується одного суб"єкта господарювання.

Рік, що закінчується 31 грудня 2020 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України – гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

Положення про облікову політику розроблене базуючись на Міжнародних стандартах фінансової звітності.

Положення визначає:

- Організацію та ведення бухгалтерського обліку.
- Методологічні аспекти облікової політики.

Під обліковою політикою розуміється сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються Підприємством для складання та представлення фінансової звітності. Для правильного ведення бухгалтерського обліку, даною обліковою політикою зобов’язані керуватися усі структурні підрозділи, які причетні до бухгалтерського обліку.

Складання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку здійснюється з дотриманням основних принципів, наведених в статті 4 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Закриття рахунків доходів та витрат здійснюється щомісячно.

Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється на основі первинних документів, які фіксують факти здійснення операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій чи безпосередньо після їх завершення.

Всі первинні документи повинні мати наступні обов’язкові реквізити:

- назву документа (форми);
- дату та місце складання;
- назву підприємства, від імені якого складений документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;
- особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути надані до центральної бухгалтерії підприємства не пізніше 3 днів після їх складання. Відповідальність за несвоєчасне складення, несвоєчасне їх надання до центральної бухгалтерії підприємства і достовірність відображених в них даних несуть особи, відповідальні за складання цих документів.

Фінансова звітність містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів Підприємства за звітний період. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів Підприємства шляхом:

Фінансова звітність Товариства складається з наступних звітів:

Суттєвою інформацією визнається інформація, відсутність якої у фінансовому звіті і примітках до нього може вплинути на рішення його користувачів. Об’єктами застосування суттєвості є діяльність підприємства в цілому, окремі господарські операції та об’єкти обліку, статті фінансової звітності.

Підприємство встановлює наступні пороги суттєвості в бухгалтерському обліку:

Облікова політика являє собою специфічні принципи, основи, правила та інструкції, прийняті Підприємством при підготовці та наданні фінансової звітності.

Керівництво Підприємства обрало і застосовує облікову політику для того, щоб фінансова звітність відповідала всім Міжнародним стандартам фінансової звітності. Там, де відсутні специфічні вимоги, керівництво розробило політику з метою гарантії, що фінансова звітність надає інформацію, яка:

При змінах у обліковій політиці або виникненні помилок, які перевищують пороги суттєвості, встановлені даною Обліковою політикою, фінансова звітність корегується у відповідності до МСФО і застосовується для всіх статей або категорій статей.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.

Квартальна фінансова звітність є проміжною фінансовою звітністю відповідно до МСБО 34 "Проміжна фінансова звітність", що складається з комплекту стислої фінансової звітності за проміжний період (квартал, півріччя, 9 місяців):

У зв’язку з тим, що проміжний фінансовий звіт призначений для надання оновленої інформації у порівнянні з останнім повним комплектом річної фінансової звітності, на проміжні дати інформації подається менше, порівняно з річною фінансовою звітністю, а саме на:

Зазначені вище пункти відображаються і актуалізуються лише у річній фінансовій звітності.

В Примітках до проміжної фінансової звітності Товариство зазначає пояснення подій та операцій, які є значними для розуміння змін в фінансовому стані та в результатах діяльності у звітному періоді , та розкриває іншу необхідну інформацію у відповідності до МСБО 34 "Проміжна фінансова звітність".

При складанні фінансової звітності необхідно керуватися Міжнародними стандартами фінансової звітності.

При складанні фінансової звітності активи та зобов’язання повинні бути показані розгорнуто.

При складанні фінансової звітності повинні бути враховані показники діяльності всіх структурних підрозділів підприємства.

Складання консолідованої звітності здійснюється шляхом арифметичного сумування показників звітності головного підприємства та його дочірніх підприємств. При цьому, виключенню підлягають суми:

При складанні Звіту про фінансові результати та Звіту про рух коштів необхідно розрізняти операції, які відносяться до операційної, фінансової та інвестиційної діяльності.

- Облік грошових розрахунків

Порядок ведення касових операцій визначається у відповідності до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим відповідною Постановою НБУ.

Правила, види і стандарти розрахунків встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена відповідною постановою Правління Національного банку України.

Касові та банківські операції щодо перерахування коштів може проводити лише касир або бухгалтер підприємства на підставі дозволу (підпису) керівника або уповноваженої їм особи, обов’язки якого визначаються посадовою інструкцією та з яким укладена угода про повну матеріальну відповідальність.

Обсяг залишку коштів у касі визначається лімітом залишку готівки в касі. Ліміт каси встановлюється відповідно до Порядку розрахунку ліміту каси, затвердженого наказом по підприємству. Ліміт каси встановлюється наказом по підприємству на підставі розрахунку та доводиться до відповідального за дотримання встановленого розміру залишку готівки в касі підприємства.

Облік грошових коштів та грошових документів ведеться відповідно на рахунках 30 „Каса”, 31 „Рахунки в банках” за аналітикою по кодах платіжного балансу товариства та на рахунку 33 „Інші кошти” за видами грошових документів і за контрагентами по коштах в дорозі. При необхідності можуть встановлюватися додаткові (крім передбачених Планом рахунків) субрахунки рахунку 31.

Амортизація необоротних активів

Об’єктом амортизації є вартість основних засобів (окрім вартості землі, прав постійного користування земельними ділянками, природних ресурсiв і незавершених капітальних інвестицій).

Амортизація основних засобів та нематеріальних активів нараховується із застосуванням прямолінійного методу.

Малоцінні необоротні матеріальні активи, враховуючи бібліотечні фонди, визнаються матеріальними витратами у першому місяці використання цих активів.

Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів та нематеріальних активів встановлюється наказом по Підприємству при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс/введенні в експлуатацію) з врахуванням:

Нарахування амортизації основних засобів та нематеріальних активів проводиться із застосуванням прямолінійного методу, здійснюється згідно рекомендованих строків корисного використання, наведених у таблиці 1, класифікатор розподілу основних фондів за групами з нормами амортизації наведено у додатку 1.

Таблиця 1 Рекомендовані строки використання об’єктів

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Амортизацію активу припиняють починаючи з наступного місяця за місяцем, в якому відбувається одна з подій: припиняється визнання активу або актив перекласифікують як утримуваний для продажу (або включають до ліквідаційної групи, яку класифікують як утримувану для продажу) згідно з МСФЗ 5.

Амортизація необоротних активів

Об’єктом амортизації є вартість основних засобів (окрім вартості землі, прав постійного користування земельними ділянками, природних ресурсiв і незавершених капітальних інвестицій).

Амортизація основних засобів та нематеріальних активів нараховується із застосуванням прямолінійного методу.

Малоцінні необоротні матеріальні активи, враховуючи бібліотечні фонди, визнаються матеріальними витратами у першому місяці використання цих активів.

Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів та нематеріальних активів встановлюється наказом по Підприємству при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс/введенні в експлуатацію) з врахуванням:

Нарахування амортизації основних засобів та нематеріальних активів проводиться із застосуванням прямолінійного методу, здійснюється згідно рекомендованих строків корисного використання, наведених у таблиці 1, класифікатор розподілу основних фондів за групами з нормами амортизації наведено у додатку 1.

- Фінансові інструменти – первісне визнання і подальша оцінка

Фінансовий інструмент – це будь-який контракт, який приводить до виникнення фінансового активу у одного суб’єкта господарювання та фінансового зобов"язання або інструмента капіталу у іншого суб’єкта господарювання (п.11 МСБО32)

Фінансовий актив – це будь-який актив, що є:

а) грошовими коштами;

б) інструментом власного капіталу іншого суб’єкта господарювання (акції, паї, тощо);

в) контрактним правом:

і) отримувати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого суб’єкта господарювання (надана фінансова допомога, дебіторська заборгованість, векселі одержані, тощо),

або

іі) обмінювати фінансові інструменти з іншим суб’єктом господарювання за умов, які є потенційно сприятливими,

або

г) контрактом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися власними інструментами капіталу суб’єкта господарювання та який є:

i) непохідним інструментом, за який суб’єкт господарювання зобов’язаний або може бути зобов’язаний отримати змінну кількість власних інструментів капіталу,

або

ii) похідним інструментом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися іншим чином, ніж обміном фіксованої суми грошових коштів або іншого фінансового активу на фіксовану кількість власних інструментів капіталу. З цією метою до інструментів власного капіталу суб’єкта господарювання не включають: фінансові інструменти з правом дострокового погашення, класифіковані як інструменти власного капіталу згідно з параграфами 16A та 16Б; інструменти, які створюють для суб’єкта господарювання зобов’язання надати іншій стороні пропорційну частку чистих активів суб’єкта господарювання тільки при ліквідації і класифіковані як інструменти власного капіталу згідно з параграфами 16В та 16Г,або інструменти, що є контрактами на майбутнє отримання або надання інструментів власного капіталу суб’єкта господарювання (п.11 МСБО 32).

Фінансове зобов'язання - це будь-яке зобов'язання, що є:

а) контрактним зобов'язанням:

i) надавати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому суб'єктові господарювання, або

ii) обмінюватися фінансовими активами або фінансовими зобов'язаннями з іншим суб'єктом господарювання за умов, які є потенційно несприятливими для суб'єкта господарювання, або

б) контрактом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися власними інструментами капіталу суб'єкта господарювання та який є

i) непохідним інструментом, за яким суб'єкт господарювання зобов'язаний або може бути зобов'язаний надавати змінну кількість власних інструментів капіталу суб'єкта господарювання, або

iі) похідним інструментом, розрахунки за яким здійснюватимуся або можуть здійснюватися іншим чином, ніж обмін фіксованої суми грошових коштів або іншого фінансового активу на фіксовану кількість власних інструментів капіталу суб'єкта господарювання. Саме тому до інструментів власного капіталу не включають фінансові інструменти з правом дострокового погашення, класифіковані як інструменти власного капіталу згідно з параграфами 16А та 16Б МСБО 32; або інструменти, які самі є контрактами на майбутнє отримання або надання інструментів власного капіталу.

Як виняток, інструмент, який відповідає визначенню фінансового зобов'язання, класифікується як інструмент власного капіталу, якщо він має всі три ознаки і задовольняє умовам, визначеним у параграфах 16А та 16Б МСБО 32 або в параграфах 16В та 16Г МСБО 32.(п.11 МСБО 32).

Не є фінансовими інструментами:

а) матеріальні активи (запаси, основні засоби), орендовані активи і нематеріальні активи ;

б) інвестиції в основні засоби, матеріально-виробничі запаси, нематеріальні активи  та такі активи, як сплачені авансом витрати, майбутньою економічною вигодою від яких є отримання послуг, а не право на отримання грошових коштів чи іншого фінансового активу (КЗ 11 МСБО 32);

в) зобов'язання чи активи, які не є контрактними (наприклад, податки на прибутки, які є наслідком законодавчих вимог, установлених урядовими органами), не є фінансовими зобов'язаннями або фінансовими активами;  конструктивні зобов'язання, визначені в МСБО 37 "Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи", не виникають унаслідок контрактів і не є фінансовими зобов'язаннями (КЗ10 МСБО 32);

Визнання фінансових інструментів.

Підприємство визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у своєму звіті про фінансовий стан тоді й лише тоді, коли суб'єкт господарювання стає стороною договірних положень щодо інструмента (п.3.1.1. МСФЗ 9).

Визнання та припинення визнання придбання або продажу фінансових активів на стандартних умовах здійснюється з використанням обліку по даті укладання договору.

Припинення визнання фінансових інструментів.

Підприємство припиняє визнання фінансового активу тоді й лише тоді, коли:

 (а) спливає строк дії договірних прав на грошові потоки від такого фінансового активу; або

(б) він передає фінансовий актив і таке передавання відповідає критеріям для припинення визнання згідно з пунктом 3.2.6 МСФЗ 9.

Підприємство передає фінансовий актив тоді й лише тоді, коли він або:

(а) передає договірні права на одержання грошових потоків від такого фінансового активу; або

(б) зберігає за собою договірні права на одержання грошових потоків від такого фінансового активу, але бере на себе договірне зобов'язання виплачувати грошові потоки одному або кільком одержувачам за угодою, що відповідає умовам, установленим у пункті 3.2.5 МСФЗ 9.

Класифікація фінансових активів

В момент початкового визнання фінансових інструментів Компанія здійснює їх класифікацію та визначає модель подальшої оцінки.

Боргові фінансові активи Компанія класифікує, виходячи з бізнес-моделі, яку вона використовує для управління цими активами, та характеристик грошових потоків, передбачених договором, що ініціює фінансовий інструмент.

Класифікація фінансових активів здійснюється за такими категоріями:

При первісному визнанні інструментів капіталу, які не призначені для торгівлі, Компанія може безповоротно вибрати відображати подальші зміни справедливої вартості в іншому сукупному доході, тобто віднести такі інструменти до категорії оцінки за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки в іншому сукупному доході (FVOCI). Цей вибір робиться окремо для кожного фінансового інструмента.

Всі фінансові активи, які не відповідають критеріям для їх оцінки за амортизованою вартістю або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, як описано вище, оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток.

Компанія проводить оцінку мети бізнес-моделі, в рамках якої утримується актив, на рівні портфеля фінансових інструментів, оскільки це найкращим чином відображає спосіб управління бізнесом і надання інформації управлінському персоналу.

При оцінці того, чи є передбачені договором грошові потоки виключно виплатами основної суми і процентів на непогашену частину основної суми ("критерій SPPI"), Компанія аналізує договірні умови фінансового інструмента, а саме - чи містить фінансовий актив яку-небудь договірну умову, яка може змінити терміни або суму передбачених договором грошових потоків так, що фінансовий актив не буде відповідати аналізованій вимогі.

Фінансові активи Компанії включають грошові кошти та їх еквіваленти, дольові інструменти, наявні для продажу які оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, торгову та іншу дебіторську заборгованість.

Рекласифікація фінансових активів здійснюється перспективно виключно у випадку зміни бізнес-моделі, в рамках якої вони утримуються. Фінансові зобов’язання та інструменти капіталу, а також фінансові активи, які на вибір Компанії при початковому визнанні були класифіковані до моделі обліку за справедливою вартістю через прибутки/збитки не підлягають рекласифікації.

Класифікація фінансових зобов'язань

Фінансові зобов’язання оцінюються за амортизованою собівартістю, за виключенням:

1) фінансових зобов’язань, які оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки;

2) фінансових зобов’язань, які виникають у разі, коли передавання фінансового активу не відповідає умовам припинення визнання або коли застосовується принцип продовження участі;

3) договорів фінансової гарантії, авалю, поруки;

4) зобов’язань з кредитування за ставкою, нижче ринкової.

Фінансові зобов’язання Компанії включають торгову та іншу кредиторську заборгованість, а також процентні кредити та позики.

Первісне визнання та подальша оцінка фінансових інструментів

Фінансові інструменти, що оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки при первісному визнанні відображаються за справедливою вартістю без урахування витрат на операції. Витрати на операції з придбання таких фінансових інструментів відображаються за рахунками витрат на дату їх здійснення.

Усі інші фінансові інструменти під час первісного визнання оцінюються за справедливою вартістю, до якої додаються витрати на операції. Витрати на операцію та інші платежі, що безпосередньо пов'язані з визнанням фінансового інструменту, відображаються на рахунках дисконту (премії) за цим фінансовим інструментом.

До витрат на операцію належать комісійні, сплачені агентам, консультантам, брокерам і дилерам, збори органам регулювання, фондовим біржам, податки та держмита тощо.

Витрати на операцію та комісійні доходи, що є невід’ємною частиною дохідності фінансового інструменту, визнаються в складі фінансового інструменту і враховуються при розрахунку ефективної відсоткової ставки за таким фінансовим інструментом.

При первісному визнанні Компанія оцінює торговельну дебіторську заборгованість за ціною операції – це сума відшкодування, право на яке Компанія очікує отримати в обмін на передання обіцяних товарів або послуг покупцю, виключаючи суми, отримані від імені третіх сторін, якщо торговельна дебіторська заборгованість не містить значного компоненту фінансування (коли встановлені угодою дати платежів надають покупцю чи продавцю суттєві вигоди від реалізації продукції).

За борговим фінансовим активом, що оцінюється за справедливою вартістю з визнанням переоцінки в іншому сукупному доході, прибутки або збитки визнаються у складі іншого сукупного доходу до дати припинення його визнання або рекласифікації, за виключенням процентних доходів, нарахованих за методом ефективної відсоткової ставки, прибутків або збитків від його знецінення та прибутків або збитків від зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют. Визнання оціночного резерву за таким активом не змінює величину його справедливої вартості.

Переоцінка фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки у іншому сукупному доході, здійснюється після нарахування процентів та амортизації дисконту/премії, формування оціночного резерву за кредитними ризиками.

В момент припинення визнання фінансового активу, що оцінюється за справедливою вартістю з визнанням переоцінки в іншому сукупному доході, накопичена сума переоцінки рекласифікується з іншого сукупного доходу в прибутки або збитки.

Фінансові гарантії та зобов’язання з кредитування за ставкою нижче ринкової під час первісного визнання оцінюються за справедливою вартістю.

В подальшому зобов’язання з кредитування за ставкою нижче ринкової та фінансові гарантії оцінюються за найбільшою з двох таких величин - сумою оціночного резерву під очікувані кредитні збитки та сумою справедливої вартості фінансового зобов’язання за мінусом амортизації накопиченого доходу згідно з принципами його визнання.

Зменшення корисності – Фінансові активи, зобов'язання з надання позик і договори фінансової гарантії

Модель зменшення корисності застосовується до фінансових інструментів, які не оцінюються за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку:

За інвестиціями в інструменти капіталу збиток від зменшення корисності не визнається.

Резерви під очікувані кредитні збитки повинні визнаватися в сумі, що дорівнює або очікуваним кредитним збиткам за 12 місяців, або очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії інструмента.

Компанія застосовує спрощений підхід та визнає резерви під очікувані кредитні збитки за дебіторською заборгованістю, договірними активами та дебіторською заборгованістю за договорами оренди в сумі, що дорівнює очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії інструмента, не залежно від наявності суттєвого компонента фінансування.

Оцінка очікуваних кредитних збитків відображає різницю між контрактними грошовими потоками відповідно до умов договору та всіх грошових потоків, що Компанія очікує отримати. Потім збиток дисконтується з наближенням до первісної ефективної процентної ставки активу.

Дисконтування – це визначення вартості грошового потоку шляхом приведення вартості всіх виплат до певного моменту часу.

Реальна вартість фінансових активів та фінансових зобов'язань визначається шляхом дисконтування грошових потоків. При цьому в якості ставки дисконтування використовується середньозважена вартість строкових депозитів (кредитів) за місяць за даними статистичної звітності банків України (із сайту Національного банку України), в якому фінансовий інструмент була надано (отримано).

Компанія розділила фінансові активи на основі загальних характеристик кредитного ризику, таких як: тип фінансового інструменту, рейтинг кредитного ризику, тип боржника чи емітента, дати первісного визнання фінансового активу, та застосувала до них історичний відсоток кредитних збитків, що базується на досвіді Компанії щодо виникнення таких збитків, скоригованого на специфічні фактори для боржників та загальних економічних умов.

Списання

Списання валової балансової вартості фінансового інструменту за рахунок сформованого резерву відбувається після визнання його безнадійним, наявності сформованого резерву під очікувані кредитні збитки, та одночасного виконання інших передумов, визначених вимогами чинного законодавства України та внутрішніх нормативних документів Компанії.

Припинення визнання і модифікація договору

Припинення визнання фінансових активів відбувається якщо:

а) строк дії прав на грошові потоки, що визначені умовами договору фінансового активу, закінчується;

б) передавання фінансового активу відповідає критеріям припинення;

в) списання фінансового активу за рахунок резерву.

Контроль за переданим активом відсутній, якщо сторона, якій цей актив передається, має реальну змогу його продати непов'язаній третій стороні та може здійснити цей продаж в односторонньому порядку без необхідності встановлювати додаткові обмеження щодо такого передавання.

Якщо контроль за фінансовим активом не зберігається, визнання такого активу припиняється, інакше, у разі збереження контролю за фінансовим активом, продовжується його визнання у межах подальшої участі в ньому.

Різниця між балансовою вартістю фінансового активу, визначеною на дату припинення визнання, та сумою отриманої компенсації (в тому числі величину отриманого нового активу за вирахуванням величини прийнятого зобов’язання), відображається як доходи або витрати від припинення визнання.

Фінансове зобов'язання або його частина, припиняє визнаватись якщо таке зобов'язання погашено, анульовано або строк його виконання закінчився.

Будь-які витрати або винагороди є доходами/витратами від припинення визнання, якщо обмін борговими фінансовими зобов'язаннями або зміна умов за фінансовим зобов'язанням відображається в бухгалтерському обліку як погашення первісного фінансового зобов'язання та визнання нового фінансового зобов'язання.

Різниця між балансовою вартістю погашеного або переданого іншій стороні фінансового зобов’язання (або частини фінансового зобов’язання) та сумою сплаченої компенсації є доходами/витратами від припинення визнання.

Процентні доходи

Компанія визнає за фінансовими інструментами процентний дохід/витрати за ефективною ставкою відсотка протягом періоду від дати їх початкового визнання до дати припинення визнання (продаж, погашення), рекласифікації.

Процентні доходи за фінансовими активами, які обліковуються за амортизованою собівартістю, визнаються за ефективною ставкою відсотка до валової балансової вартості за виключенням:

1) придбаних або створених знецінених фінансових активів. Для таких фінансових активів застосовується ефективна ставка відсотка, скоригована з урахуванням кредитного ризику, до амортизованої собівартості фінансового активу з моменту первісного визнання;

2) фінансових активів, які не є придбаними або створеними знеціненими фінансовими активами, але які в подальшому стали знеціненими фінансовими активами. У випадку таких фінансових активів Компанія має застосовувати ефективну процентну ставку до амортизованої собівартості фінансового активу у наступних звітних періодах.

Коригування процентних доходів за фінансовим активом на третьому рівні кредитного ризику проводиться в кореспонденції з рахунками, призначеними для обліку оціночних резервів під очікувані кредитні збитки.

- Облік розрахунків з оплати праці

Норми і гарантії щодо оплати праці на Підприємстві регулюють Закон України „Про оплату праці”, Статут та Колективний договір.

Відповідно до Колективного договору на підприємстві розробляються спеціальні Положення, що  визначають форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови введення та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат та інше.

У відповідності до організаційної структури  підприємства, затвердженої Наглядовою радою,  згідно функціоналу структурних підрозділів та  планових  видів та обсягів робіт  складається  штатний розпис підприємства, що затверджується  головою правління.  Посадові оклади  та тарифні ставки працівникам  встановлюються  наказом голови правління відповідно до їх кваліфікації та займаної посади  на підставі затвердженого штатного розпису.

Доплати і надбавки працівникам встановлюються наказом  голови правління  відповідно до умов затвердженого  головою правління відповідного Положення про встановлення доплат і надбавок працівникам підприємства.

Виплати за невідпрацьований час, що не підлягають накопиченню, наприклад, оплата перших п’яти днів лікарняних, визнаються зобов’язанням в тому періоді, в якому час відсутності працівника на роботі підлягає оплаті.

Первинні документи по обліку праці і заробітної плати, що надходять до центральної бухгалтерії, після перевірки і опрацювання групують за ідентифікаційними номерами працівників і використовують для складання розрахунково-платіжних відомостей. Основним документом, який використовується для оформлення розрахунків з робітниками і службовцями є розрахунково-платіжні відомості. Вони містять інформацію про всі нарахування за видами оплат, утримання із заробітної плати. Підставою для складання розрахунково-платіжних відомостей служить табель використання робочого часу та інші документи.

Аналітичний облік розрахунків з робітниками і службовцями по оплаті ведеться в картках - особових рахунках, які містять інформацію про нараховані суми, утримання, виплати. Ця інформація використовується для наступних розрахунків середньої заробітної плати (при оплаті відпусток, нарахуваннях допомоги по тимчасовій непрацездатності тощо), видачі різного виду довідок.

Порядок розрахунку забезпечення виплати відпусток

Виплати щорічних відпусток визнаються зобов’язанням через створення забезпечення.

З метою рівномірного включення до собівартості продукції (робіт, послуг) витрат на оплату щорічних відпусток структурні підрозділи Підприємства створюють резерв на забезпечення виплати відпусток працівникам. Такий резерв створюється щомісяця як добуток кількості днів невикористаної відпуски та середньої заробітної плати, розрахованої згідно законодавства.

У бухгалтерському обліку на суму створеного резерву робиться запис по дебету рахунка 23 „Виробництво”, 91 „Загальновиробничі витрати”, 92 „Адміністративні витрати”, 93 „Витрати на збут” та ін., кредиту рахунка 471 “3абезпечення виплат відпусток”. Нарахована заробітна плата відноситься на зменшення раніше створеного резерву записом по дебету рахунка 471 у кореспонденції з кредитом рахунка 661 „Розрахунки за заробітною платою”. Сальдо (кредитове) рахунка 471 включає залишок невикористаного на кінець року резерву.

На кінець року проводиться інвентаризація резерву на оплату відпусток працівникам. З цією метою відділом кадрів складається список з зазначенням прізвища кожного працівника, кількість днів невикористаної на 1 січня наступного року відпустки. Зайво нарахована сума резерву сторнується, а на суму, якої не вистачає, робиться донарахування.

Порядок розрахунку забезпечень виплат персоналу

Забезпечення виплат персоналу розраховуються в кінці звітного року відповідно до МСФЗ 19 "Виплати працівникам" та поділяються  на:

Сума майбутніх довгострокових виплат, підлягає дисконтуванню з метою визначення приведеної вартості зобов’язання.

На кінець року проводиться інвентаризація довгострокового забезпечення виплат персоналу. Зайво нарахована сума забезпечення підлягає вилученню з обліку.

У бухгалтерському обліку на суму створеного забезпечення по довгостроковим виплатам персоналу робиться запис по дебету рахунка 90 "Собівартість реалізації", 92 "Адміністративні витрати", 95 "Фінансові витрати" та ін., кредиту рахунка 472 "Додаткове пенсійне забезпечення",  477 "Забезпечення матеріального заохочення".

Актуарні збитки (доходи) визнаються у складі іншого сукупного доходу.

У бухгалтерському обліку на суму створеного забезпечення по короткостроковим виплатам персоналу робиться запис по дебету рахунка 90 "Собівартість реалізації", 92 "Адміністративні витрати" та ін., кредиту рахунка 474 "Забезпечення інших витрат і платежів".

Зменшення корисності – Фінансові активи, зобов'язання з надання позик і договори фінансової гарантії

Модель зменшення корисності застосовується до фінансових інструментів, які не оцінюються за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку:

За інвестиціями в інструменти капіталу збиток від зменшення корисності не визнається.

Резерви під очікувані кредитні збитки повинні визнаватися в сумі, що дорівнює або очікуваним кредитним збиткам за 12 місяців, або очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії інструмента.

Компанія застосовує спрощений підхід та визнає резерви під очікувані кредитні збитки за дебіторською заборгованістю, договірними активами та дебіторською заборгованістю за договорами оренди в сумі, що дорівнює очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії інструмента, не залежно від наявності суттєвого компонента фінансування.

Оцінка очікуваних кредитних збитків відображає різницю між контрактними грошовими потоками відповідно до умов договору та всіх грошових потоків, що Компанія очікує отримати. Потім збиток дисконтується з наближенням до первісної ефективної процентної ставки активу.

Дисконтування – це визначення вартості грошового потоку шляхом приведення вартості всіх виплат до певного моменту часу.

Реальна вартість фінансових активів та фінансових зобов'язань визначається шляхом дисконтування грошових потоків. При цьому в якості ставки дисконтування використовується середньозважена вартість строкових депозитів (кредитів) за місяць за даними статистичної звітності банків України (із сайту Національного банку України), в якому фінансовий інструмент була надано (отримано).

Компанія розділила фінансові активи на основі загальних характеристик кредитного ризику, таких як: тип фінансового інструменту, рейтинг кредитного ризику, тип боржника чи емітента, дати первісного визнання фінансового активу, та застосувала до них історичний відсоток кредитних збитків, що базується на досвіді Компанії щодо виникнення таких збитків, скоригованого на специфічні фактори для боржників та загальних економічних умов.

Зменшення корисності – Фінансові активи, зобов'язання з надання позик і договори фінансової гарантії

Модель зменшення корисності застосовується до фінансових інструментів, які не оцінюються за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку:

За інвестиціями в інструменти капіталу збиток від зменшення корисності не визнається.

Резерви під очікувані кредитні збитки повинні визнаватися в сумі, що дорівнює або очікуваним кредитним збиткам за 12 місяців, або очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії інструмента.

Компанія застосовує спрощений підхід та визнає резерви під очікувані кредитні збитки за дебіторською заборгованістю, договірними активами та дебіторською заборгованістю за договорами оренди в сумі, що дорівнює очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії інструмента, не залежно від наявності суттєвого компонента фінансування.

Оцінка очікуваних кредитних збитків відображає різницю між контрактними грошовими потоками відповідно до умов договору та всіх грошових потоків, що Компанія очікує отримати. Потім збиток дисконтується з наближенням до первісної ефективної процентної ставки активу.

Дисконтування – це визначення вартості грошового потоку шляхом приведення вартості всіх виплат до певного моменту часу.

Реальна вартість фінансових активів та фінансових зобов'язань визначається шляхом дисконтування грошових потоків. При цьому в якості ставки дисконтування використовується середньозважена вартість строкових депозитів (кредитів) за місяць за даними статистичної звітності банків України (із сайту Національного банку України), в якому фінансовий інструмент була надано (отримано).

Компанія розділила фінансові активи на основі загальних характеристик кредитного ризику, таких як: тип фінансового інструменту, рейтинг кредитного ризику, тип боржника чи емітента, дати первісного визнання фінансового активу, та застосувала до них історичний відсоток кредитних збитків, що базується на досвіді Компанії щодо виникнення таких збитків, скоригованого на специфічні фактори для боржників та загальних економічних умов.

Відображення витрат від зменшення корисності

Балансова вартість основних засобів переглядається на предмет зменшення корисності, коли певні події чи зміна обставин вказують на те, що балансова вартість активу не зможе бути відшкодована. У випадку виявлення ознак зменшення корисності активу, перевищення його балансової вартості над оціночною відшкодовуваною вартістю вартість такого активу або одиниці, що генерує грошові потоки, списується до вартості очікуваного відшкодування. Вартість очікуваного відшкодування активів визначається як більша з двох величин:  чистої ціни продажу активу або вартості використання активу.

Втрати від зменшення корисності об’єктів основних засобів включаються до складу витрат звітного періоду з одночасним збільшенням суми зносу об’єкта основних засобів.

Сума вигод від відновлення раніше зменшеної корисності об’єкта основних засобів відображається визнанням доходу з одночасним зменшенням суми зносу об’єкта основних засобів.

- Облік розрахунків з бюджетом

Поточні зобов’язання по розрахунках з бюджетом – заборгованість Товариства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників.

Під податком і збором (обов’язковим платежем) треба розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Підприємство, у відповідності до Податкового кодексу обліковує податки і збори у розрізі їх видів.

У Балансі поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом відображаються у IV розділі Пасиву “Поточні зобов’язання” в рядку “Поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом” за сумою погашення.

- Облік власного капіталу

Облік статутного капіталу

Статутний капітал Товариства обліковується на рахунку 40 “Статутний капітал”.

Аналітичний облік по рахунку 40 “Статутний капітал” ведеться в розрізі акціонерів.

Порядок зміни статутного капіталу акціонерного товариства регламентується Законом України “Про акціонерні товариства”, згідно з яким збільшення статутного капіталу АТ може бути здійснено шляхом додаткового випуску акцій, обміну акцій на облігації або збільшення номінальної вартості акцій.

Облік додаткового капіталу

Додатковий капітал включає:

Додатковий капітал може бути одним із джерел погашення збитків товариства.

В момент безоплатного отримання необоротних активів в безоплатне користування, господарське відання підприємство збільшує свій додатковий капітал.

В момент безоплатного отримання необоротних активів у власність підприємство визнає доходи від безоплатного отримання по кредиту рахунку 745.

В момент отримання необоротних активів від неучасників товариства в безоплатне користування, господарське відання підприємство визнає зобов’язання перед власниками майна. При нарахуванні зносу необоротних активів, по яких визнано зобов’язання, одночасно нараховується інший дохід у розмірі нарахованого зносу без врахування проведених переоцінок та поліпшень майна.

Облік резервного капіталу

Резервний капітал створюється Підприємством з метою усунення можливих у майбутньому тимчасових фінансових утруднень і забезпечення нормальної діяльності за рішенням зборів акціонерів за рахунок прибутку.

Облік нерозподіленого прибутку

Облік нерозподіленого прибутку (непокритих збитків) ведеться на субрахунках:

Річні фінансові результати діяльності підприємства закриваються на відповідний субрахунок рахунку 44.

Облік цільового фінансування і цільових надходжень

До цільового фінансування і цільових надходжень належать кошти, які виділяються за цільовим призначенням у розпорядження Товариства на здійснення відповідних заходів, не пов’язаних з формуванням власних оборотних засобів.

Кошти цільового фінансування і цільових надходжень складають одержані субсидії, асигнування з бюджету і позабюджетних фондів, цільові внески юридичних і фізичних осіб тощо.

Джерела цільового фінансування і цільових надходжень регламентуються відповідними урядовими постановами і нормативними документами.

- Оренда

На початку дії договору Компанія має оцінити чи є договір орендою, або чи містить договір оренду. Договір є, чи містить оренду, якщо договір передає право контролювати користування ідентифікованим активом протягом певного періоду часу в обмін на компенсацію.

Для договору, який є, або містить оренду, кожний компонент оренди в договорі обліковується як оренда окремо від компонентів що не пов’язані з орендою цього договору, окрім випадків, коли застосовується описаний нижче практичний прийом.

Як практичний прийом, орендар може вирішити, за класом базового активу, не розмежовувати компоненти що не пов’язані з орендою та оренди, а натомість обліковувати кожний компонент оренди та будь-які пов’язані з ним компоненти, що не пов’язані з орендою, як єдиний компонент оренди.  

Орендар не може застосовувати цей практичний прийом до вбудованих похідних інструментів (дивись МСФЗ  9 Фінансові інструменти").

Вимоги МСФЗ 16 Підприємство як орендар не застосовувує до:

a) короткострокової оренди (на строк до 12 місяців);

б) оренди, за якою базовий актив є малоцінним (вартість нового активу становить менше 150 тис. грн.);

в) договорів оренди земель державної і комунальної власності, порядок нарахування орендної плати за якими регулюється нормами податкового законодавства.

Якщо орендар вирішує застосовути спрощення щодо короткострокової оренди чи оренди, за якою базовий актив є малоцінним, то орендар визнає орендні платежі, пов’язані з такою орендою, як витрати на прямолінійній основі протягом строку оренди. Орендар застосовує іншу систематичну основу, якщо така основа більше відображає модель отримання вигоди орендарем.

Вибір щодо короткострокової оренди здійснюється за класом базового активу з яким пов’язане право на використання. Клас базового активу – це група базових активів що мають подібну природу та  використання в діяльності суб’єкта господарювання. Вибір щодо оренди, для якої базовий актив є малоцінним, може бути здійснений для кожного окремого випадку оренди.

Cтрок оренди - це невідмовний період оренди разом з обома такими  періодами:

а) періодами, які охоплюється можливістю продовження оренди у випадку, якщо орендар обґрунтовано впевнений у тому, що він реалізує таку можливість; та

б) періодами, які охоплюється можливістю припинити дію оренди, якщо орендар обґрунтовано впевнений у тому, що він не реалізує таку можливість.

Оцінюючи, чи є орендар обґрунтовано впевнений у тому, що він скористається можливістю продовжити оренду чи не скористається можливістю припинити дію оренди, суб’єкт господарювання має брати до уваги всі відповідні факти та обставини, які створюють економічний стимул для орендаря скористатися можливістю продовжити оренду чи не скористатися можливістю припинити дію оренди.

Орендар здійснює повторну оцінку того, що він обґрунтовано впевнений у тому, що він скористається можливістю продовжити оренду чи не скористається можливістю припинити дію оренди, після того, як сталася значна подія або значна зміна обставин, яка:

a) є у межах контролю орендаря; та

б) впливає на те, чи є орендар обґрунтовано впевненим у тому, що він скористається можливістю, яка раніше не була включена у його визначення строку оренди, або не скористається можливістю, яка раніше була включена у його визначення строку оренди.

Суб’єкт господарювання переглядає строк оренди, якщо сталася зміна невідмовного періоду оренди.  

Первісна оцінка активу з права користування

На дату початку оренди орендар оцінює актив з права користування за собівартістю.  

Собівартість активу з права користування складається з:

а) суми первісної оцінки орендного зобов’язання;

б) будь-яких орендних платежів, здійснених на, або до дати початку оренди, за вирахуванням отриманих стимулів до оренди;  

в) будь-які первісні прямі витрати, понесені орендарем; та

г) оцінку витрат, які будуть понесені орендарем у процесі демонтажу та переміщення базового активу, відновлення місця, на якому він розташований, або відновлення базового активу до  стану, що вимагається умовами оренди, окрім випадків, коли такі витрати здійснюються з  метою виробництва запасів. Орендар несе зобов’язання за такими витратами або до дати початку оренди, або внаслідок використання базового активу протягом певного періоду.

Первісна оцінка орендного зобов’язання

На дату початку оренди орендар оцінює орендне зобов’язання за теперішньою вартістю орендних платежів, не сплачених на таку дату. Орендні платежі слід дисконтувати, застосовуючи припустиму ставку відсотка в оренді, якщо таку ставку можна легко визначити.  

Якщо таку ставку не можна легко визначити, то орендар застосовує ставку додаткових запозичень орендаря. В таких випадках Підприємство застосовує номінальну ставку дисконтування, визначену виходячи із ефективної ставки дисконтування - середньомісячної відсоткової ставки за виданими довгостроковими кредитами у національній валюті за даними статистичної звітності банків України розміщеної на офіційному сайті НБУ bank.gov.ua.

Припустима ставка  відсотка в оренді - ставка відсотка, завдяки якій теперішня вартість (а) орендних платежів та (б) негарантованої ліквідаційної вартості дорівнює сумі (і) справедливої вартості базового активу та (іі) будь-яких первісних прямих витрат орендодавця.

Ставка додаткових запозичень орендаря - ставка відсотка, яку орендар сплатив би, щоб позичити на подібний строк та з  подібним забезпеченням коштів, які необхідні для того, щоб отримати актив, за  вартістю подібний до активу з права користування за подібних економічних  умов.

На дату початку оренди орендні платежі, включені в оцінку орендного зобов’язання, складаються з  вказаних далі платежів за право використання базового активу протягом строку оренди, які не були сплачені на дату початку оренди:

а) фіксовані платежі, в тому числі по суті фіксовані платежі, за вирахуванням будь-яких стимулів до оренди, що підлягають отриманню.

б) зміні орендні платежі, які залежать від індексу чи ставки, первісно оцінені з використанням такого індексу чи ставки на дату початку оренди;

в) сум, що, як очікується, будуть сплачені орендарем за гарантіями ліквідаційної вартості;

г) ціну виконання можливості придбання, якщо орендар обґрунтовано впевнений у тому, що він скористається такою; та

ґ) платежі в рахунок штрафів за припинення оренди, якщо строк оренди відображає реалізацію орендарем можливості припинення оренди.

Змінні орендні платежі, що залежать від індексу або ставки, включають, наприклад, платежі, пов’язані з індексом споживчих цін, платежі, пов’язані з еталонною ставкою відсотка (такою як LIBOR), або платежі, які змінюються зі змінами ринкових орендних ставок.

Подальша оцінка активу з права користування

Після дати початку оренди орендар оцінює актив з права користування, застосовуючи модель собівартості, окрім випадків, коли він застосовує будь-яку з моделей переоцінки.

Модель собівартості

Щоб застосувати модель собівартості, орендар оцінює актив з права користування за собівартістю

a) з вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків внаслідок зменшення корисності; та

б) з коригуванням на будь-яку переоцінку орендного зобов’язання.

Орендар, нараховуючи амортизацію активу з права користування, повинен застосувати вимоги щодо амортизації МСБО 16 Основні засоби, з урахуванням наступного.  

Якщо оренда передає право власності на базовий актив орендарю наприкінці строку оренди або якщо собівартість активу з права користування відображає той факт, що орендар скористається можливістю його придбати, то орендар має амортизувати актив з права користування від дати початку оренди і до кінця строку корисного використання базового активу. В інших випадках орендар має амортизувати актив з права користування з дати початку оренди до більш ранньої з двох таких дат: кінець строку  корисного використання активу з права користування та кінець строку оренди.

Щоб визначити, чи зменшилась корисність активу з права користування, та для обліку будь-яких збитків унаслідок зменшення корисності, орендар застосовує МСБО 36 Зменшення корисності активів.

Модель переоцінки

Якщо орендар застосовує щодо своєї інвестиційної нерухомості модель справедливої вартості, описану в МСБО 40 Інвестиційна нерухомість, то він також застосовує цю модель справедливої вартості до активів з права користування, які відповідають визначенню інвестиційної нерухомості, описану в МСБО 40.

Якщо активи з права користування пов’язані з класом основних засобів, до яких орендар застосовує модель переоцінки, описану в МСБО 16, то орендар може вибрати можливість застосовувати таку модель переоцінки до всіх активів з права користування, які пов’язані з таким класом основних засобів.

Подальша оцінка орендного зобов’язання

Після дати початку оренди орендар оцінює орендне зобов’язання:

а) збільшуючи балансову вартість з метою відобразити процент за орендним зобов’язанням;

б) зменшуючи балансову вартість з метою відобразити здійснені орендні платежі; та

в) переоцінюючи балансову вартість з метою відобразити будь-які переоцінки або модифікації оренди, або з метою відобразити переглянуті по суті фіксовані орендні платежі.

Процентом за орендним зобов’язанням у кожному періоді протягом строку оренди є сума, яка продукує постійну періодичну ставку відсотка за відповідним залишком орендного зобов’язання.

Періодична ставка відсотка це ставка дисконту, або, якщо це може бути застосовано, – переглянута ставка дисконту (у зв’язку із застосуванням змінної ставки чи у зв’язку з модифікацією умов договору).

Після дати початку оренди орендар визнає у прибутку або збитку – окрім випадків, коли ці витрати включаються в балансову вартість іншого активу, застосовуючи інші відповідні стандарти, – такі обидві складові:

а) проценти за орендним зобов’язанням; та

б) змінні орендні платежі, не включені в оцінку орендного зобов’язання у тому періоді, у якому сталася подія чи умови, які спричинили здійснення таких платежів.

Переоцінка орендного зобов’язання

Після дати початку оренди орендар визнає суму переоцінки орендного  зобов’язання як коригування активу з права користування. Однак якщо балансова вартість активу з права користування зменшилася до нуля і відбувається подальше зменшення оцінки орендного зобов’язання, то орендар визнає будь-яку решту суми переоцінки у прибутку або збитку.

Орендар переоцінює орендне зобов’язання, дисконтуючи переглянуті орендні платежі з використанням переглянутої ставки дисконту, якщо виконується будь-яка з таких двох умов:

а) змінився строк оренди. Орендар визначає переглянуті орендні платежі на основі переглянутого строку оренди; або

б) змінилася оцінка можливості придбання базового активу. Орендар має визначити переглянуті орендні платежі з метою відобразити зміну сум, що мають бути сплачені у разі використання можливості придбання.

Орендар визначає переглянуту ставку дисконту як припустиму ставку відсотка в оренді на решту строку оренди, якщо таку ставку можна легко визначити, або як ставку додаткових запозичень орендаря на дату переоцінки, якщо припустиму ставку відсотка в оренді не можна легко визначити.

Модифікації оренди

Орендар обліковує модифікацію оренди як окрему оренду, якщо виконуються обидві такі умови:

а) модифікація розширює сферу дії оренди, додаючи право на використання одного або більшої кількості базових активів; та

б) компенсація за оренду зростає на суму, зіставну з окремо взятою ціною розширення сфери дії оренди, та відповідними коригуваннями такої окремо взятої ціни з метою відображення  обставин конкретного договору.

Стосовно модифікації оренди, яка не обліковується як окрема оренда, на дату набрання чинності модифікацією оренди орендар

а) розподіляє компенсацію, зазначену у модифікованому договорі, на компоненти оренди та не оренди;  

б) визначає строк модифікованої оренди, та

в) переоцінює орендне зобов’язання шляхом дисконтування переглянутих орендних платежів за допомогою переглянутої ставки дисконту. Переглянута ставка дисконту визначається як припустима ставка відсотка в оренді, для решти строку оренди, якщо таку ставку легко визначити, або, як ставка додаткових запозичень орендаря на дату набрання чинності модифікації оренди, якщо припустиму ставку відсотка в оренді, не можна легко визначити.

Стосовно модифікації оренди, яка не обліковується як окрема оренда, орендар обліковує переоцінку орендного зобов’язання шляхом:

а) зменшення балансової вартості активу з права користування для відображення часткового або повного припинення оренди для модифікацій оренди, які зменшують сферу дії оренди. Орендар визнає у прибутку або збитку будь-який прибуток або збиток, пов'язаний з частковим або повним припиненням такої оренди.

б) здійснення відповідного коригування активу з права користування для всіх інших модифікацій оренди.

Подання

Орендар або подає у звіті про фінансовий стан, або розкриває у примітках

а) активи з права користування окремо від інших активів. Якщо орендар не подає активи з права користування окремо у звіті про фінансовий стан, то він

(i) включає активи з права користування у той самий рядок, у якому відповідні базові активи подавалися б, якби вони були власністю орендаря; та

(ii) розкриває інформацію про те, у які рядки звіту про фінансовий стан включені такі активи з права користування.

б) орендне зобов’язання окремо від інших зобов’язань. Якщо орендар не подає орендне зобов’язання окремо у звіті про фінансовий стан, то він розкриває інформацію про те, у які рядки звіту про фінансовий стан включені такі зобов’язання.

Наведені вище вимоги не застосовуються до активів з права користування, які відповідають визначенню інвестиційної нерухомості та відображаються в звіті про фінансовий стан як інвестиційна  нерухомість.

У звіті про прибутки та збитки та інший сукупний дохід орендар має подати процентні витрати за зобов’язанням з оренди окремо від амортизаційних відрахувань за актив з права користування.

Процентні витрати за орендним зобов’язанням – це компонент фінансових витрат, які параграф 82б) МСБО 1 Подання фінансової звітності вимагає подавати окремо у звіті про прибутки та збитки та інший сукупний дохід.

У звіті про рух грошових коштів орендар відносить:

а) грошові платежі в рахунок основної частки орендного зобов’язання – до фінансової діяльності;

б) грошові платежі в рахунок процентної частки за орендним зобов’язанням – застосовуючи вимоги МСБО 7 Звіт про рух грошових коштів щодо сплачених процентів;  

в) короткострокові орендні платежі, платежі з оренди малоцінних активів та змінні орендні платежі, не включені в оцінку орендного зобов’язання, – до операційної діяльності

- Облік кредитів банків

Аналітичний облік банківських кредитів ведеться за видами кредитів банків, що їх надали, та строками погашення. Окремо ведеться облік пролонгованих і прострочених кредитів. Погашення основної суми банківського кредиту, так само як і відсотки, може проводитись щомісячно, частинами за обумовленими в кредитній угоді періодами або по закінченні строку кредитування. Різниця між ставкою за пролонгований кредит і стандартною ставкою розглядається як штрафна санкція і відображається на дебеті рахунка 94 “Інші витрати операційної діяльності”. На зазначеному рахунку відображають також відсотки по прострочених кредитах і кредитах, використаних не за цільовим призначенням.

Оплата відсотків за надані кредити провадиться в строки, визначені кредитною угодою, шляхом перерахування банку кредитору коштів платіжними дорученнями. Відсотки за кредит у бухгалтерському обліку відображаються записом по дебету рахунка 951 “Відсотки за кредит” і кредиту рахунка 684 “Розрахунки за нарахованими відсотками”.

Єдиним планом рахунків передбачена деталізація дебіторської заборгованості та авансів виданих по рахунках 36, 37, 63, 68 з відповідною аналітикою.

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Облік боргів попередніх років та їх погашення ведеться з доступною аналітикою у відповідності до існуючої інформації. На звітну дату вся заборгованість має аналізуватися та за необхідності створюються резерви сумнівних боргів, що обліковується на рахунку 38.

Розрахунки з підзвітними особами

Підзвітними особами можуть бути лише штатні працівники підприємства.

Видача коштів у підзвіт для господарчих потреб може здійснюватись лише матеріально-відповідальним особам.

Порядок видачі коштів підзвіт регулюється постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017р. №148 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”,  Порядком оприбуткування готівки в касі та Положенням про відрядження працівників, затвердженими наказами по підприємству. Підставою для видачі підприємством грошового авансу на службове відрядження є наказ керівника Підприємства.

Розрахунки із підзвітними особами за службовими відрядженнями здійснюються відповідно до чинного законодавства та Положення про службові відрядження, яке затверджуються наказом по Підприємству. При необхідності, підприємство може встановлювати обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження.

Здійснені витрати на відрядження та господарські потреби оформлюються авансовим звітом, який складається по формі та в порядку, визначеному діючим законодавством. Кожна сума витрат, що включена до авансового звіту, крім добових, повинна бути підтверджена документально.

Класифікація дебіторської заборгованості та визначення величини резерву сумнівних боргів

Підприємство створює резерв сумнівних боргів, за рахунок якого списується з балансу безнадійна дебіторська заборгованість, що стосується розрахунків із покупцями (споживачами) продукції, товарів, робіт (послуг).

Для розрахунку резерву сумнівних боргів необхідно застосовувати індивідуальний підхід, однак допускається застосовувати груповий підхід із застосуванням коефіцієнтів, як по юридичних особах так і по фізичних особах.

Під час індивідуального розгляду дебіторів визначається сума сумнівної дебіторської заборгованості, базуючись на розумінні платоспроможності дебітора та перемовин з ним, яку необхідно забезпечити резервом.

Під час групового підходу дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги групується за строками її непогашення із установленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється Підприємством виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди (історичне погашення). Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків дебіторської заборгованості кожної групи на відповідний коефіцієнт

- Облік запасів та товарів

Запаси – це активи, які:

Одиницею бухгалтерського обліку запасів визначити кожне їх найменування.

Задачі обліку запасів та товарів (товарно-матеріальних цінностей – ТМЦ):

Аналітичний облік руху ТМЦ по внутрішніх підрозділах організувати слідуючим чином:

Синтетичний облік ТМЦ проводиться на субрахунках за групами, у відповідності до довідників.

Транспортно-заготівельні витрати, пов’язані з придбанням запасів включаються до вартості таких запасів.

Для організації обліку всі ТМЦ поділяються на розділи за рахунками. В межах розділів поділяються на групи (за субрахунками). Окремі назви в межах групи поділяються на сорт, марку, розмір. Кожному сорту, марці та розміру матеріалу привласнюється постійний умовний код (номенклатурний номер). Даний номер в обов’язковому порядку зазначається на всіх документах, що супроводжують процес зберігання та руху цінностей.

Для організації аналітичного обліку по бухгалтерських рахунках використовується аналітика така як: місця зберігання, матеріально відповідальні особи, номенклатура тощо.

Первинне визнання

Первинна вартість цінностей власного виробництва визначається як собівартість виробництва. Придбані або вироблені ТМЦ зараховуються на баланс за первинною вартістю - собівартістю запасів, що включає фактичні витрати:

Не включаються до первинної вартості, а відносяться до витрат поточного періоду:

Оцінка на дату балансу

Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації, що визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут.

Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, та сто відсоткової впевненості щодо отримання такої компенсації, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.

Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, визнається інший операційний дохід із збільшенням вартості цих запасів.

Документальне оформлення

Матеріали оприбутковуються на підставі накладної або акту приймання/передачі.

Запаси, які надійшли без товаросупровідних документів постачальника (невідфактуровані поставки), обліковуються на позабалансовому рахунку. Після одержання від постачальника видаткових накладних та інших товаросупровідних документів робиться запис на суму, яка значиться в одержаних документах.

Якщо при прийманні вантажу виявлена нестача матеріальних цінностей, то на дебет рахунка 20 “Виробничі запаси” оприбутковують тільки фактично одержану кількість; на вартість нестачі матеріалів, що виникла при перевезенні, на підставі належно оформлених актів пред’являють претензію винуватцю.

На позабалансовому субрахунку 021 „Устаткування, прийняте для монтажу” обліковуються товарно-матеріальні цінності, які прийняті для монтажу при виконанні будівельно-монтажних робіт від замовника. Облік витрат на їх монтаж ведеться на відповідних балансових рахунках.

Облік товарів, які не є власністю підприємства і прийняті з метою продажу від імені та за дорученням інших сторін згідно договорів комісії, доручення та інших договорів ведеться на позабалансовому рахунку 024 „Товари, прийняті на комісію”.

Облік ТМЦ на субрахунках рахунку 02 „Активи на відповідальному зберіганні” ведеться за цінами, які передбачені в договорах та приймально-передавальних документах.

Облік МШП

Матеріальний актив відноситься до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів (далі – МШП) за умови що актив використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

Класифікація МШП по групах:

Балансову вартість МШП при передачі їх в експлуатацію відносити на витрати звітного періоду. Здійснювати обов’язкове ведення на позабалансовому рахунку МЦ “Малоцінні активи в експлуатації” кількісного обліку МШП в розрізі матеріально-відповідальних осіб до прийняття рішення про їх повну ліквідацію.

При поверненні предметів МШП з експлуатації на склад вони оприбутковуються по цінам можливого використання або реалізації.

Спецодяг, спецхарчування та засоби індивідуального захисту видаються працівникам товариства відповідно до умов Колективного договору та інших розпорядчих документів підприємства. При цьому, спецодяг видається у тимчасове користування на основі Особової картки обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв та має бути повернений на склад при отриманні нового або при звільненні з роботи чи переведенні на іншу посаду, де видача такого спецодягу не передбачена Колективним договором.

Облік готової продукції

Узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції Підприємства здійснюється на рахунку 26 “Готова продукція”. До готової продукції належать вироби, які є придатними для реалізації або використання та відповідають всім технічним умовам і стандартам. По рахунку відображається надходження за фактичною виробничою собівартістю, визначеною у відповідності до обліку витрат на виробництво.

Облік товарів

Узагальнення інформації про наявність та рух товарів Підприємства здійснюється на рахунку 28 “Товари”. До товарів належать матеріальні цінності, що придбані (отримані) та утримуються Підприємством з метою подальшого продажу. Облік товарів здійснюється у кількісно-вартісному вимірі.

На цьому рахунку обліковується, зокрема, отриманий природний газ. До первинної вартості природного газу включаються витрати на транспортування природного газу.

Метод списання

Для всіх одиниць запасів, які мають однакові призначення й умови використання, застосовується тільки один з передбачених методів. В залежності від виду матеріальних цінностей передбачається використання методів ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів та собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО). Загальним методом оцінки вибуття запасів приймається метод ідентифікованої собівартості, за неможливості його використання допускається метод ФІФО.

В підрозділах роздрібної торгівлі (магазин, кафе) оцiнка вибуття запасів може здійснюватись за цiнами продажу із застосуванням середнього проценту торговельної нацiнки товарiв в зв’язку із значною i змiнною номенклатурою товарiв. В такому випадку собiвартiсть реалiзованих товарiв в роздрібній торгівлі визначається як рiзниця мiж продажною (роздрiбною) вартiстю реалiзованих товарiв i сумою торговельної нацiнки на цi товари. Сума торговельної нацiнки на реалiзованi товари визначається як добуток продажної (роздрiбної) вартостi реалiзованих товарiв i середнього вiдсотку торговельної нацiнки. Середнiй вiдсоток торговельної нацiнки визначається дiленням суми залишку торговельних нацiнок на початок звiтного мiсяця i торговельних нацiнок у продажнiй вартостi одержаних у звiтному мiсяцi товарiв на суму продажної (роздрiбної) вартостi залишку товарiв на початок звiтного мiсяця та продажної (роздрiбної) вартостi одержаних у звiтному мiсяцi товарiв.

Списання канцтоварів та поліграфічної продукції, запасних частин до автотранспорту і автошин, проводиться при їх передачі у використання матеріально-відповідальним особам або водіям для ремонту та заміни на підставі накладних та відомостей.

- Основні засоби (ОЗ) та нематеріальні активи (НА)

Облік основних засобів

Основні засоби – матеріальні активи, які Підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Враховуючи, що Газорозподільна система є технологічним комплексом, що складається з організаційно і технологічно пов'язаних між собою об'єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій та фізично з'єднанні з газотранспортною системою суміжними газорозподільними системами і газові мережі через які природний газ передається споживачам, є газорозподільною системою незалежно від їх власності та підпорядкування, при якій окремі її об’єкти не можуть функціонувати самостійно і незалежно від загальної системи, до складу основних засобів в бухгалтерському та податковому обліках включаються газорозподільні мережі та обладнання і споруди на них, не залежно від вартості, які можуть складатись із декількох інвентарних номерів, зокрема:

Наприклад, дворовий ввід в результаті проведення стандартного (нестандартного) приєднання обліковується за окремим інвентарним номером, хоча є частиною більшого основного засобу – газотранспортної системи (вузла).

Лічильники, коректори, модеми – обліковуються як окремі об’єкти і не є складовою частиною газотранспортної системи.

Для визначення предметів, що відносяться до малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА) встановлюється межа первісної вартості предметів, які включаються до їх складу – 20 000 грн. (без ПДВ). Предмети, первісна вартість яких перевищує 20 000 гривень (без ПДВ), включаються до складу основних засобів. МНМА не є основними засобами і в момент введення/передачі в експлуатацію вартість МНМА визнається витратами поточному періоду у складі "матеріальних витрат".

Основні засоби відображаються на балансі за умови відповідності критеріям:

При цьому, окремі об’єкти основних засобів безпосередньо можуть не збільшувати економічні вигоди, але є необхідними для забезпечення їх отримання від експлуатації інших активів.

Класифікація основних засобів:

Не зараховуються до складу основних засобів ті об’єкти, що призначаються для подальшого продажу. Такі об’єкти обліковуються за рахунками обліку товарів – рах. 28, або за рахунками готової продукції рах. 26, за умови їх власного виробництва.

Аналітичний облік основних засобів ведеться в розрізі окремих інвентарних об’єктів, що представляє собою закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно. Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.

За групою машини та обладнання облік ведеться за інвентарними об’єктами, які складаються з кожного окремого агрегату (машини, апарату, станку, установки) з всіма приналежними приладами, інструментами, огородженням та фундаментом (якщо він на ньому змонтований).

На рахунках основних засобів (рах. 10) обліковуються як власні основні засоби так і отримані на умовах фінансового лізингу, виробничі та невиробничі основні засоби, майно що знаходиться у господарському віданні чи користуванні.

Кожний інвентарний об’єкт основних засобів вводиться в експлуатацію і закріплюється за окремою службою та матеріально відповідальною особою на підставі наказу.

Первісна вартість. Придбані/вироблені основні засоби зараховуються на баланс за первісною вартістю, що складається з:

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта.

До таких витрат, зокрема, відносяться:

Модернізація – комплекс робіт з поліпшення експлуатаційних характеристик діючого устаткування заміною окремих складових частин більш досконалими згідно з сучасними вимогами і нормами.

Модифікація – будь-яка головна, другорядна, акустична або емісійна зміна типової конструкції зразка техніки, що стосується її основних характеристик.

Добудова – завершення будівництва індивідуального об’єкта у відповідності до будівельного паспорта.

Реконструкція – перебудова існуючих об’єктів виробничого та цивільного призначення, пов’язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).

Капітальний ремонт – комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію в зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).

Переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Залишкова вартість – первісна (переоцінена) вартість об’єкта необоротних активів за вирахуванням зносу.

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість активів, яку Підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

В умовах відсутності достовірної інформації, необхідної для прийняття обґрунтованого рішення і нестабільності економіки України, що істотно підвищує складність прогнозованості в часі при придбанні (виготовленні) матеріальних необоротних активів вважати, що їх ліквідаційна вартість дорівнює нулю.

Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу поточних витрат, наприклад: заміна шин та аккумуляторів для автомобільного транспорту тощо.

У разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об’єкта.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

При визначенні собівартості об’єктів основних засобів з ціни їх придбання вираховуються торгові знижки.

Джерела надходження основних засобів

Відображення витрат від зменшення корисності

Балансова вартість основних засобів переглядається на предмет зменшення корисності, коли певні події чи зміна обставин вказують на те, що балансова вартість активу не зможе бути відшкодована. У випадку виявлення ознак зменшення корисності активу, перевищення його балансової вартості над оціночною відшкодовуваною вартістю вартість такого активу або одиниці, що генерує грошові потоки, списується до вартості очікуваного відшкодування. Вартість очікуваного відшкодування активів визначається як більша з двох величин:  чистої ціни продажу активу або вартості використання активу.

Втрати від зменшення корисності об’єктів основних засобів включаються до складу витрат звітного періоду з одночасним збільшенням суми зносу об’єкта основних засобів.

Сума вигод від відновлення раніше зменшеної корисності об’єкта основних засобів відображається визнанням доходу з одночасним зменшенням суми зносу об’єкта основних засобів.

Облік нематеріальних активів

Класифікація нематеріальних активів:

Оформлення надходження нематеріального активу здійснюється шляхом складання Акту приймання із зазначенням назви, основних характеристик, порядку використання, підписів посадових осіб, що прийняли об’єкт, інвентарного номера.

Амортизація необоротних активів

Об’єктом амортизації є вартість основних засобів (окрім вартості землі, прав постійного користування земельними ділянками, природних ресурсiв і незавершених капітальних інвестицій).

Амортизація основних засобів та нематеріальних активів нараховується із застосуванням прямолінійного методу.

Малоцінні необоротні матеріальні активи, враховуючи бібліотечні фонди, визнаються матеріальними витратами у першому місяці використання цих активів.

Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів та нематеріальних активів встановлюється наказом по Підприємству при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс/введенні в експлуатацію) з врахуванням:

Нарахування амортизації основних засобів та нематеріальних активів проводиться із застосуванням прямолінійного методу, здійснюється згідно рекомендованих строків корисного використання, наведених у таблиці 1, класифікатор розподілу основних фондів за групами з нормами амортизації наведено у додатку 1.

Таблиця 1 Рекомендовані строки використання об’єктів

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Амортизацію активу припиняють починаючи з наступного місяця за місяцем, в якому відбувається одна з подій: припиняється визнання активу або актив перекласифікують як утримуваний для продажу (або включають до ліквідаційної групи, яку класифікують як утримувану для продажу) згідно з МСФЗ 5.

Організація аналітичного обліку

Для організації обліку та контролю за збереженням основних засобів кожному об’єкту надається інвентарний номер та ведеться аналітичний пооб’єктний облік основних засобів в бухгалтерському обліку.

Введення в експлуатацію та внутрішнє переміщення основних засобів оформляється актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів

Вибуття основних засобів можливо шляхом:

При неможливості реалізації основного засобу, який є непридатним для подальшої експлуатації, він підлягає списанню за рішенням комісії, призначеної головою правління та рішенням правління. За результатами висновків комісії встановлюється придатність до відновлення та подальшого використання, причини списання, винуватців у передчасному списанні, визначається можливість подальшого використання вузлів, деталей, конструкцій, матеріалів. Відомості відображаються в Акті на списання основних засобів.

Капітальні інвестиції

Облік капітальних інвестицій ведеться по-об’єктно, включно з витратами на капітальний ремонт основних засобів. Капітальні інвестиції не амортизуються.

Зменшення корисності нефінансових активів

Підприємство може на кожну звітну дату проводити оцінку наявності ознак можливого зменшення корисності активів. За наявності таких ознак або при необхідності проведення щорічного тестування на предмет зменшення корисності Підприємство визначає вартість відшкодування активу. Вартість відшкодування активу є більшою з двох величин: справедливої вартості активу або одиниці, що генерує грошові потоки, за вирахуванням витрат на реалізацію і вартості використання. Сума відшкодування активу визначається для кожного окремого активу, якщо цей актив генерує надходження коштів і ці кошти, в основному, не залежать від інших активів або груп активів. Коли балансова вартість активу або одиниці, що генерує грошові потоки, перевищує суму його/її відшкодування, вважається, що його/її корисність зменшилась, і його/її вартість списується до суми відшкодування. При оцінці вартості використання очікувані грошові потоки дисконтуються до їхньої теперішньої вартості з використанням ставки дисконту (до оподаткування), що відображає поточні ринкові оцінки вартості грошей у часі й ризики, властиві цьому активу. При визначенні справедливої вартості за вирахуванням витрат на реалізацію враховуються останні операції на ринку. У разі неможливості визначення таких операцій використовується відповідна модель оцінки. Такі розрахунки підтверджуються оціночними коефіцієнтами, котируванням акцій дочірніх підприємств, які вільно обертаються на відкритому ринку цінних паперів, чи іншими показниками справедливої вартості, що є в наявності.

Розрахунок зменшення корисності Підприємства ґрунтується на детальних кошторисах та прогнозних розрахунках, що складаються окремо для кожної з одиниць Підприємства, що генерують грошові потоки, між якими розподіляються індивідуальні активи. Кошториси та прогнозні розрахунки, як правило, охоплюють період у п’ять років. Для більш тривалих періодів розраховується довгостроковий темп зростання, який застосовується для прогнозування майбутніх грошових потоків після п’ятого року.

Збитки від зменшення корисності поточної діяльності, в тому числі від зменшення корисності запасів, визнаються у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат, за виключенням попередньо переоцінених об’єктів основних засобів, сума дооцінки яких відображалася безпосередньо у складі іншого сукупного доходу. В такому випадку зменшення корисності також відображається у складі іншого сукупного доходу в сумі, що не перевищує попередньої переоцінки.

На кожну звітну дату Підприємство може здійснювати  оцінку наявності ознак того, що збиток від зменшення корисності, визнаний щодо певного активу раніше, , вже не існує або зменшився. За наявності таких ознак Підприємство оцінює суму відшкодування активу або одиниці, що генерує грошові потоки. Збиток від зменшення корисності, визнаний для активу в попередніх періодах, сторнується в тому випадку, якщо змінилися попередні припущення, застосовані для визначення суми відшкодування активу з моменту визнання останнього збитку від зменшення корисності. Балансова вартість активу, збільшена внаслідок сторнування збитку від зменшення корисності, не повинна перевищувати балансову вартість (за вирахуванням амортизації), яку б визначили, якщо б збиток від зменшення корисності активу не визнали в попередні роки. Сторнування збитку від зменшення корисності визнається у звіті про фінансові результати, за винятком випадків, коли актив відображається за переоціненою сумою. У таких випадках сторнування відображається як дооцінк

Порядок розрахунку забезпечення виплати відпусток

Виплати щорічних відпусток визнаються зобов’язанням через створення забезпечення.

З метою рівномірного включення до собівартості продукції (робіт, послуг) витрат на оплату щорічних відпусток структурні підрозділи Підприємства створюють резерв на забезпечення виплати відпусток працівникам. Такий резерв створюється щомісяця як добуток кількості днів невикористаної відпуски та середньої заробітної плати, розрахованої згідно законодавства.

У бухгалтерському обліку на суму створеного резерву робиться запис по дебету рахунка 23 „Виробництво”, 91 „Загальновиробничі витрати”, 92 „Адміністративні витрати”, 93 „Витрати на збут” та ін., кредиту рахунка 471 “3абезпечення виплат відпусток”. Нарахована заробітна плата відноситься на зменшення раніше створеного резерву записом по дебету рахунка 471 у кореспонденції з кредитом рахунка 661 „Розрахунки за заробітною платою”. Сальдо (кредитове) рахунка 471 включає залишок невикористаного на кінець року резерву.

На кінець року проводиться інвентаризація резерву на оплату відпусток працівникам. З цією метою відділом кадрів складається список з зазначенням прізвища кожного працівника, кількість днів невикористаної на 1 січня наступного року відпустки. Зайво нарахована сума резерву сторнується, а на суму, якої не вистачає, робиться донарахування.

Порядок розрахунку забезпечень виплат персоналу

Забезпечення виплат персоналу розраховуються в кінці звітного року відповідно до МСФЗ 19 "Виплати працівникам" та поділяються  на:

Сума майбутніх довгострокових виплат, підлягає дисконтуванню з метою визначення приведеної вартості зобов’язання.

На кінець року проводиться інвентаризація довгострокового забезпечення виплат персоналу. Зайво нарахована сума забезпечення підлягає вилученню з обліку.

У бухгалтерському обліку на суму створеного забезпечення по довгостроковим виплатам персоналу робиться запис по дебету рахунка 90 "Собівартість реалізації", 92 "Адміністративні витрати", 95 "Фінансові витрати" та ін., кредиту рахунка 472 "Додаткове пенсійне забезпечення",  477 "Забезпечення матеріального заохочення".

Актуарні збитки (доходи) визнаються у складі іншого сукупного доходу.

У бухгалтерському обліку на суму створеного забезпечення по короткостроковим виплатам персоналу робиться запис по дебету рахунка 90 "Собівартість реалізації", 92 "Адміністративні витрати" та ін., кредиту рахунка 474 "Забезпечення інших витрат і платежів".

Дохід від договорів з клієнтами

Дохід - це збільшення економічних вигід, протягом облікового періоду, у вигляді надходження чи збільшення корисності активів, або у вигляді зменшення зобов'язань, результатом чого є збільшення власного капіталу, за винятком збільшення, пов'язаного з внесками учасників.

Не визнаються доходами такі надходження:

- сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних фондів;

- сума надходжень за договором комісії, агентським і іншим аналогічним договорам на користь комітента і т.п.;

- сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

- сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

- сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;

- надходження, що належать іншим особам.

Визнані доходи класифікуються за групами в наступному порядку:

1) доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): розподіл природного газу, реалізація скрапленого газу, реалізація товарів, надання послуг по газифікації, послуги іншої діяльності (субрахунки рахунку 70);

2) інші операційні доходи: реалізація запасів, необоротних активів, утримуваних для продажу та груп вибуття, операційна оренда активів, операційні курсові різниці, пені, штрафи, неустойки, які визнані боржником, або щодо яких отримано рішення судових органів про стягнення, відшкодування сум раніше списаних активів, списання кредиторської заборгованості, безоплатно одержані оборотні активи, інші доходи операційної діяльності (субрахунки рахунку 71);

3) доходи від участі в капіталі: дохід, отриманий від інвестицій в дочірні, асоційовані підприємства за методом участі в капіталі (субрахунки рахунку 72);

4) фінансові доходи: відсотки, дивіденди отримані від фінансових інвестицій (крім інвестицій за методом участі в капіталі) (субрахунки рахунку 73);

5) інші доходи (субрахунки рахунку 74);

6) надзвичайні доходи: відшкодування збитків від надзвичайних подій (субрахунки рахунку 75).

Дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається тільки тоді, коли всі наступні умови були виконані:

1. товариство передало покупцеві всі існуючі ризики і вигоди від володіння товаром;

2. товариство більше не управляє проданими товарами і не контролює їх;

3. обсяг виручки може бути виміряний достовірно;

4. є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод;

5. понесені витрати можуть бути достовірно визначені.

Дохід від надання послуг

Дохід, пов’язаний з наданням послуг, визнається виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Оцінка ступеня завершеності операцій по наданню послуг здійснюється шляхом вивчення виконаної роботи, при цьому доходи відображаються у звітному періоді після підписання акту про надані послуги (виконані роботи).

Визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов’язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства. Доходом визнається сума зобов’язання, яке не підлягає погашенню.

Цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування.

Отримане цільове фінансування (у тому числі кошти, вивільнені від оподаткування у зв’язку з наданням пільг з податку на прибуток підприємств) визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування.

Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів.

Цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов його витрачання на виконання у майбутньому певних заходів визнаються дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу.

Дохід не визнається у разі обміну продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, отриманих або належних до отримання.

Проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами.

Дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату.

Дохід в сумі амортизації по безоплатно одержаних газопроводів та споруд на них  отриманих від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та органів місцевого самоврядування.

Компанія визнає дохід, коли (або у міру того, як) вона задовольняє зобов’язання щодо виконання, передаючи обіцяний товар або послугу (тобто актив) клієнтові. Актив передається, коли (або у міру того, як) клієнт отримує контроль над таким активом.

Контроль над активом означає здатність керувати використанням активу та отримувати практично всю решту вигід від нього. Контроль включає в себе спроможність заборонити іншим суб’єктам господарювання керувати використанням активу та отримувати вигоди від нього. Вигоди від активу – це потенційні грошові потоки (надходження грошових коштів або економія грошових коштів, які вибувають), які можуть бути отримані безпосередньо чи опосередковано.

Визнання доходу за договорами з клієнтами проходить за наступною моделлю із п’яти кроків:

- Крок 1: Ідентифікація договору;

- Крок 2: Ідентифікація зобов’язань, що підлягають виконанню в рамках договору;

- Крок 3: Визначення ціни операції;

- Крок 4: Розподіл ціни операції на зобов’язання, що підлягають виконанню;

- Крок 5: Визнання виручки.

Продажі товарів

Дохід від реалізації товарів визнається, коли Компанія реалізувала товар клієнту.

Компанія розглядає, чи є під час продажі інші обіцянки, які є окремими зобов'язаннями щодо виконання, для яких частина ціни транзакції повинна бути розподілена (наприклад, гарантії, бали лояльності клієнтів). При визначенні ціни угоди на продаж, Компанія враховує наслідки змінної вартості, існування значних фінансових компонентів, не грошові компенсації та винагороду, що підлягає сплаті клієнту (якщо така є).

(і) Змінна компенсація

Якщо компенсація, обіцяна в договорі, включає змінну величину, Компанія оцінює суму компенсації, на яку суб’єкт господарювання матиме право в обмін на передачу обіцяних товарів або послуг клієнтові.

Величина компенсації може змінюватися залежно від знижок, дисконтів, набраних балів, цінових поступок, стимулів, бонусів за результатами роботи, штрафів або інших подібних чинників. Обіцяна компенсація також може змінюватися, якщо право Компанії на компенсацію залежить від настання або ненастання певної майбутньої події. Наприклад, величина компенсації буде змінною, якщо або продукт був проданий з правом повернення, або фіксовану суму обіцяно як бонус за показники діяльності по досягненню певного рубежу.

Компанія включає в ціну операції частину або всю величину змінної компенсації лише якщо існує висока ймовірність того, що коли невизначеність, пов'язана зі змінною компенсацією, буде в основному вирішена, істотного сторнування суми визнаного кумулятивного доходу не відбудеться.

Права на повернення

Згідно законодавства, клієнт має право повернути товари протягом певного періоду. Компанія використовує метод очікуваного значення для оцінки товарів, які не будуть повернуті, оскільки цей метод найкращим чином передбачає суму змінної вартості, на яку Компанія буде мати право. Для товарів, які, як очікується, будуть повернуті, замість доходу Компанія визнає зобов'язання щодо відшкодування. Право на повернення активу (і відповідне коригування вартості продажів) також визнається за право відшкодувати товари від клієнта.

(іі) Істотний компонент фінансування

Компанія застосовує практичний прийом, який не передбачає обов’язкового коригування обіцяної суми компенсації з метою урахування істотного компонента фінансування, якщо Компанія очікує, на момент укладення договору, що період між часом, коли Компанія передає обіцяний товар або послугу клієнтові, та часом, коли клієнт платить за такий товар або послугу, становитиме не більше одного року.

Коригуючи обіцяну величину компенсації задля урахування істотного компонента фінансування, Компанія користується ставкою дисконтування, яка застосовувалася б в окремій операції фінансування між суб’єктом господарювання та його клієнтом на момент укладення договору. Ця ставка відображатиме кредитні характеристики сторони, яка одержує фінансування за договором, а також будь-яку заставу або забезпечення, надані клієнтом або Компанією, у тому числі активи, передані за договором.

Гарантії

Якщо клієнт має можливість придбати гарантію окремо (наприклад, тому що про гарантію або її ціну домовляються окремо), то така гарантія є відокремленою послугою, оскільки Компанія обіцяє надати послугу клієнтові додатково до гарантії, яка надається виробником товару. За таких обставин, Компанія обліковує обіцяну гарантію як зобов'язання щодо виконання і розподіляє частину ціни операції на таке зобов'язання щодо виконання.

Дохід від надання такої гарантії визнається з плином часу.

Компенсації принципалу і агенту

Компанія визначає, чи є вона принципалом чи агентом для кожного товару або послуги, обіцяних клієнтові. Якщо договір з клієнтом містить більше ніж один визначений товар або послугу, Компанія може бути принципалом щодо одних вказаних товарів або послуг та агентом для інших.

Компанія є принципалом, якщо вона контролює вказаний товар або послугу до того, як такий товар або послугу будуть передані клієнтові. Компанія є агентом, якщо зобов’язання Компанії щодо виконання полягає у тому, щоб організувати надання вказаного товару або послуги іншою стороною.

Платою або комісією може бути чиста сума компенсації, яку Компанія залишає собі після сплати іншій стороні компенсації, отриманої в обмін на товари або послуги, які будуть надані цією стороною.

Програма лояльності

Можливість для клієнта придбати додаткові товари або послуги безкоштовно або зі знижкою може надаватися у різних формах, зокрема, у формі акцій, кредитів (або балів) клієнту або у формі інших знижок на майбутні товари або послуги.

Накопичувані бали лояльності створюють окремі зобов'язання щодо виконання, оскільки вони надають матеріальне право клієнту. Частина ціни транзакції виділяється на бали лояльності, присуджені клієнтам, на основі відносної самостійної ціни продажу та визнаються як договірне зобов'язання, доки ці пункти не будуть погашені. Дохід визнається після використання бонусів замовником.

Оцінюючи автономну ціну продажу балів за лояльність, Компанія враховує ймовірність того, що клієнт буде використовувати бали. Компанія переглядає свою оцінку балів, які будуть використані, щоквартально, а будь-які коригування контрактних зобов’язань визнаються в доході.

Подання

Коли якась частина договору виконана, Компанія відображає договір у звіті про фінансовий стан як контрактний актив або контрактне зобов'язання, залежно від співвідношення між виконанням Компанією свого зобов’язання за договором та оплатою, здійсненою клієнтом. Компанія відображає будь-які безумовні права на компенсацію окремо як дебіторську заборгованість.

Якщо клієнт платить компенсацію або Компанія має право на суму компенсації, яка є безумовною (тобто є дебіторською заборгованістю), Компанія, перш ніж передавати товар або послугу клієнтові, має відобразити договір як контрактне зобов'язання, на дату здійснення оплати чи дату, коли оплата має бути здійснена (залежно від того, яка дата раніше).

Якщо Компанія виконує передачу товарів та послуг клієнту до того, як клієнт сплатить компенсацію або до того, як настане дата сплати такої компенсації, Компанія відображає договір в обліку як контрактний актив, за винятком будь-яких сум, відображених як дебіторська заборгованість. Контрактний актив – це право Компанії на компенсацію в обмін на товари або послуги, які Компанія передала клієнтові.

Право на компенсацію є безумовним, якщо для того, щоб настала дата сплати такої компенсації, необхідний лише плин часу. Компанія визнає дебіторську заборгованість, якщо вона має теперішнє право на сплату, навіть при тому, що ця сума у майбутньому може підлягати поверненню. Компанія обліковує дебіторську заборгованість відповідно до МСФЗ 9.

- Облік розрахунків з бюджетом

Поточні зобов’язання по розрахунках з бюджетом – заборгованість Товариства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників.

Під податком і збором (обов’язковим платежем) треба розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Підприємство, у відповідності до Податкового кодексу обліковує податки і збори у розрізі їх видів.

У Балансі поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом відображаються у IV розділі Пасиву “Поточні зобов’язання” в рядку “Поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом” за сумою погашення.

- Облік кредиторської заборгованості

Формування у бухгалтерському обліку інформації про кредиторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності проводиться у відповідності з методологічними засадами.

Єдиним планом рахунків передбачена деталізація кредиторської заборгованості та авансів отриманих по рахунках 36, 37, 63, 68 з відповідною аналітикою

- Облік дебіторської заборгованості

Єдиним планом рахунків передбачена деталізація дебіторської заборгованості та авансів виданих по рахунках 36, 37, 63, 68 з відповідною аналітикою.

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Облік боргів попередніх років та їх погашення ведеться з доступною аналітикою у відповідності до існуючої інформації. На звітну дату вся заборгованість має аналізуватися та за необхідності створюються резерви сумнівних боргів, що обліковується на рахунку 38.

Розрахунки з підзвітними особами

Підзвітними особами можуть бути лише штатні працівники підприємства.

Видача коштів у підзвіт для господарчих потреб може здійснюватись лише матеріально-відповідальним особам.

Порядок видачі коштів підзвіт регулюється постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017р. №148 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”,  Порядком оприбуткування готівки в касі та Положенням про відрядження працівників, затвердженими наказами по підприємству. Підставою для видачі підприємством грошового авансу на службове відрядження є наказ керівника Підприємства.

Розрахунки із підзвітними особами за службовими відрядженнями здійснюються відповідно до чинного законодавства та Положення про службові відрядження, яке затверджуються наказом по Підприємству. При необхідності, підприємство може встановлювати обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження.

Здійснені витрати на відрядження та господарські потреби оформлюються авансовим звітом, який складається по формі та в порядку, визначеному діючим законодавством. Кожна сума витрат, що включена до авансового звіту, крім добових, повинна бути підтверджена документально.

Класифікація дебіторської заборгованості та визначення величини резерву сумнівних боргів

Підприємство створює резерв сумнівних боргів, за рахунок якого списується з балансу безнадійна дебіторська заборгованість, що стосується розрахунків із покупцями (споживачами) продукції, товарів, робіт (послуг).

Для розрахунку резерву сумнівних боргів необхідно застосовувати індивідуальний підхід, однак допускається застосовувати груповий підхід із застосуванням коефіцієнтів, як по юридичних особах так і по фізичних особах.

Під час індивідуального розгляду дебіторів визначається сума сумнівної дебіторської заборгованості, базуючись на розумінні платоспроможності дебітора та перемовин з ним, яку необхідно забезпечити резервом.

Під час групового підходу дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги групується за строками її непогашення із установленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється Підприємством виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди (історичне погашення). Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків дебіторської заборгованості кожної групи на відповідний коефіцієнт.

- Облік фінансового результату

Дохід від договорів з клієнтами

Дохід - це збільшення економічних вигід, протягом облікового періоду, у вигляді надходження чи збільшення корисності активів, або у вигляді зменшення зобов'язань, результатом чого є збільшення власного капіталу, за винятком збільшення, пов'язаного з внесками учасників.

Не визнаються доходами такі надходження:

- сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних фондів;

- сума надходжень за договором комісії, агентським і іншим аналогічним договорам на користь комітента і т.п.;

- сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

- сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

- сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;

- надходження, що належать іншим особам.

Визнані доходи класифікуються за групами в наступному порядку:

1) доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): розподіл природного газу, реалізація скрапленого газу, реалізація товарів, надання послуг по газифікації, послуги іншої діяльності (субрахунки рахунку 70);

2) інші операційні доходи: реалізація запасів, необоротних активів, утримуваних для продажу та груп вибуття, операційна оренда активів, операційні курсові різниці, пені, штрафи, неустойки, які визнані боржником, або щодо яких отримано рішення судових органів про стягнення, відшкодування сум раніше списаних активів, списання кредиторської заборгованості, безоплатно одержані оборотні активи, інші доходи операційної діяльності (субрахунки рахунку 71);

3) доходи від участі в капіталі: дохід, отриманий від інвестицій в дочірні, асоційовані підприємства за методом участі в капіталі (субрахунки рахунку 72);

4) фінансові доходи: відсотки, дивіденди отримані від фінансових інвестицій (крім інвестицій за методом участі в капіталі) (субрахунки рахунку 73);

5) інші доходи (субрахунки рахунку 74);

6) надзвичайні доходи: відшкодування збитків від надзвичайних подій (субрахунки рахунку 75).

Дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається тільки тоді, коли всі наступні умови були виконані:

1. товариство передало покупцеві всі існуючі ризики і вигоди від володіння товаром;

2. товариство більше не управляє проданими товарами і не контролює їх;

3. обсяг виручки може бути виміряний достовірно;

4. є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод;

5. понесені витрати можуть бути достовірно визначені.

Дохід від надання послуг

Дохід, пов’язаний з наданням послуг, визнається виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Оцінка ступеня завершеності операцій по наданню послуг здійснюється шляхом вивчення виконаної роботи, при цьому доходи відображаються у звітному періоді після підписання акту про надані послуги (виконані роботи).

Визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов’язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства. Доходом визнається сума зобов’язання, яке не підлягає погашенню.

Цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування.

Отримане цільове фінансування (у тому числі кошти, вивільнені від оподаткування у зв’язку з наданням пільг з податку на прибуток підприємств) визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування.

Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів.

Цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов його витрачання на виконання у майбутньому певних заходів визнаються дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу.

Дохід не визнається у разі обміну продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, отриманих або належних до отримання.

Проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами.

Дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату.

Дохід в сумі амортизації по безоплатно одержаних газопроводів та споруд на них  отриманих від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та органів місцевого самоврядування.

Компанія визнає дохід, коли (або у міру того, як) вона задовольняє зобов’язання щодо виконання, передаючи обіцяний товар або послугу (тобто актив) клієнтові. Актив передається, коли (або у міру того, як) клієнт отримує контроль над таким активом.

Контроль над активом означає здатність керувати використанням активу та отримувати практично всю решту вигід від нього. Контроль включає в себе спроможність заборонити іншим суб’єктам господарювання керувати використанням активу та отримувати вигоди від нього. Вигоди від активу – це потенційні грошові потоки (надходження грошових коштів або економія грошових коштів, які вибувають), які можуть бути отримані безпосередньо чи опосередковано.

Визнання доходу за договорами з клієнтами проходить за наступною моделлю із п’яти кроків:

- Крок 1: Ідентифікація договору;

- Крок 2: Ідентифікація зобов’язань, що підлягають виконанню в рамках договору;

- Крок 3: Визначення ціни операції;

- Крок 4: Розподіл ціни операції на зобов’язання, що підлягають виконанню;

- Крок 5: Визнання виручки.

Продажі товарів

Дохід від реалізації товарів визнається, коли Компанія реалізувала товар клієнту.

Компанія розглядає, чи є під час продажі інші обіцянки, які є окремими зобов'язаннями щодо виконання, для яких частина ціни транзакції повинна бути розподілена (наприклад, гарантії, бали лояльності клієнтів). При визначенні ціни угоди на продаж, Компанія враховує наслідки змінної вартості, існування значних фінансових компонентів, не грошові компенсації та винагороду, що підлягає сплаті клієнту (якщо така є).

(і) Змінна компенсація

Якщо компенсація, обіцяна в договорі, включає змінну величину, Компанія оцінює суму компенсації, на яку суб’єкт господарювання матиме право в обмін на передачу обіцяних товарів або послуг клієнтові.

Величина компенсації може змінюватися залежно від знижок, дисконтів, набраних балів, цінових поступок, стимулів, бонусів за результатами роботи, штрафів або інших подібних чинників. Обіцяна компенсація також може змінюватися, якщо право Компанії на компенсацію залежить від настання або ненастання певної майбутньої події. Наприклад, величина компенсації буде змінною, якщо або продукт був проданий з правом повернення, або фіксовану суму обіцяно як бонус за показники діяльності по досягненню певного рубежу.

Компанія включає в ціну операції частину або всю величину змінної компенсації лише якщо існує висока ймовірність того, що коли невизначеність, пов'язана зі змінною компенсацією, буде в основному вирішена, істотного сторнування суми визнаного кумулятивного доходу не відбудеться.

Права на повернення

Згідно законодавства, клієнт має право повернути товари протягом певного періоду. Компанія використовує метод очікуваного значення для оцінки товарів, які не будуть повернуті, оскільки цей метод найкращим чином передбачає суму змінної вартості, на яку Компанія буде мати право. Для товарів, які, як очікується, будуть повернуті, замість доходу Компанія визнає зобов'язання щодо відшкодування. Право на повернення активу (і відповідне коригування вартості продажів) також визнається за право відшкодувати товари від клієнта.

(іі) Істотний компонент фінансування

Компанія застосовує практичний прийом, який не передбачає обов’язкового коригування обіцяної суми компенсації з метою урахування істотного компонента фінансування, якщо Компанія очікує, на момент укладення договору, що період між часом, коли Компанія передає обіцяний товар або послугу клієнтові, та часом, коли клієнт платить за такий товар або послугу, становитиме не більше одного року.

Коригуючи обіцяну величину компенсації задля урахування істотного компонента фінансування, Компанія користується ставкою дисконтування, яка застосовувалася б в окремій операції фінансування між суб’єктом господарювання та його клієнтом на момент укладення договору. Ця ставка відображатиме кредитні характеристики сторони, яка одержує фінансування за договором, а також будь-яку заставу або забезпечення, надані клієнтом або Компанією, у тому числі активи, передані за договором.

Гарантії

Якщо клієнт має можливість придбати гарантію окремо (наприклад, тому що про гарантію або її ціну домовляються окремо), то така гарантія є відокремленою послугою, оскільки Компанія обіцяє надати послугу клієнтові додатково до гарантії, яка надається виробником товару. За таких обставин, Компанія обліковує обіцяну гарантію як зобов'язання щодо виконання і розподіляє частину ціни операції на таке зобов'язання щодо виконання.

Дохід від надання такої гарантії визнається з плином часу.

Компенсації принципалу і агенту

Компанія визначає, чи є вона принципалом чи агентом для кожного товару або послуги, обіцяних клієнтові. Якщо договір з клієнтом містить більше ніж один визначений товар або послугу, Компанія може бути принципалом щодо одних вказаних товарів або послуг та агентом для інших.

Компанія є принципалом, якщо вона контролює вказаний товар або послугу до того, як такий товар або послугу будуть передані клієнтові. Компанія є агентом, якщо зобов’язання Компанії щодо виконання полягає у тому, щоб організувати надання вказаного товару або послуги іншою стороною.

Платою або комісією може бути чиста сума компенсації, яку Компанія залишає собі після сплати іншій стороні компенсації, отриманої в обмін на товари або послуги, які будуть надані цією стороною.

Програма лояльності

Можливість для клієнта придбати додаткові товари або послуги безкоштовно або зі знижкою може надаватися у різних формах, зокрема, у формі акцій, кредитів (або балів) клієнту або у формі інших знижок на майбутні товари або послуги.

Накопичувані бали лояльності створюють окремі зобов'язання щодо виконання, оскільки вони надають матеріальне право клієнту. Частина ціни транзакції виділяється на бали лояльності, присуджені клієнтам, на основі відносної самостійної ціни продажу та визнаються як договірне зобов'язання, доки ці пункти не будуть погашені. Дохід визнається після використання бонусів замовником.

Оцінюючи автономну ціну продажу балів за лояльність, Компанія враховує ймовірність того, що клієнт буде використовувати бали. Компанія переглядає свою оцінку балів, які будуть використані, щоквартально, а будь-які коригування контрактних зобов’язань визнаються в доході.

Подання

Коли якась частина договору виконана, Компанія відображає договір у звіті про фінансовий стан як контрактний актив або контрактне зобов'язання, залежно від співвідношення між виконанням Компанією свого зобов’язання за договором та оплатою, здійсненою клієнтом. Компанія відображає будь-які безумовні права на компенсацію окремо як дебіторську заборгованість.

Якщо клієнт платить компенсацію або Компанія має право на суму компенсації, яка є безумовною (тобто є дебіторською заборгованістю), Компанія, перш ніж передавати товар або послугу клієнтові, має відобразити договір як контрактне зобов'язання, на дату здійснення оплати чи дату, коли оплата має бути здійснена (залежно від того, яка дата раніше).

Якщо Компанія виконує передачу товарів та послуг клієнту до того, як клієнт сплатить компенсацію або до того, як настане дата сплати такої компенсації, Компанія відображає договір в обліку як контрактний актив, за винятком будь-яких сум, відображених як дебіторська заборгованість. Контрактний актив – це право Компанії на компенсацію в обмін на товари або послуги, які Компанія передала клієнтові.

Право на компенсацію є безумовним, якщо для того, щоб настала дата сплати такої компенсації, необхідний лише плин часу. Компанія визнає дебіторську заборгованість, якщо вона має теперішнє право на сплату, навіть при тому, що ця сума у майбутньому може підлягати поверненню. Компанія обліковує дебіторську заборгованість відповідно до МСФЗ 9.

Облік витрат

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Не визнаються витратами і не включаються до звіту про фінансові результати:

Формування витрат в бухгалтерському обліку проводиться без використання рахунків 8 класу “Витрати за елементами” із застосування рахунків 9-го класу “Витрати діяльності”.

Для забезпечення формування фінансової, економічної та управлінської звітності облік витрат ведеться за видами діяльності, за елементами витрат (з виділенням витрат на ремонт), за місцями їх виникнення відповідно до встановлених в Плані рахунків субрахунків і рахунків аналітичного обліку.

Види витрат, що враховуються при визначенні фінансових результатів:

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), постійних і змінних витрат, порядок розподілу непрямих витрат визначається Положенням про облік витрат, затвердженим наказом по підприємству.

Враховуючи, що за специфікою виробничих процесів Підприємство працює ритмічно, всі загальновиробничі витрати включаються до виробничої собівартості і щомісячно списуються до дебету субрахунків рахунку 23 “Виробництво” в повній сумі.

Облік адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат

Адміністративні витрати та витрати на збут є витратами звітного періоду і не включаються до складу собівартості реалізованої продукції (послуг).

Перелік статей витрат, які обліковуються в складі адміністративних визначає Положення про облік витрат, затверджене наказом по підприємству.

Витрати на збут включають такі витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):

До інших операційних витрат включаються:

До фінансових витрат відносяться витрати на проценти (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою, тощо) та інші витрати підприємства, пов’язані із запозиченнями (крiм фiнансових витрат, якi включаються до собiвартостi квалiфiкацiйних активiв).

Втрати від участі в капіталі є збитками від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, які обліковуються методом участі в капіталі.

До складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг):

- Операції з пов’язаними сторонами

Пов’язаними сторонами вважаються:

- Підприємства, які перебувають під контролем або суттєвим впливом інших осіб;

- Підприємства і фізичні особи, які прямо або опосередковано здійснюють контроль над Підприємством або суттєво впливають на його діяльність, а також близькі члени родини такої фізичної особи.

Перелік пов’язаних сторін визначається Підприємством, враховуючи сутність відносин, а не лише юридичну форму (превалювання сутності над формою). Відносини між пов’язаними сторонами це, зокрема, відносини: материнського (холдингового) і його дочірніх Підприємств; спільного Підприємства і контрольних учасників спільної діяльності; Підприємства-інвестора і його асоційованих Підприємств; Підприємства і фізичних осіб, які здійснюють контроль або мають суттєвий вплив на це Підприємство, а також відносини цього Підприємства з близькими членами родини кожної такої фізичної особи; Підприємства і його керівника та інших осіб, які належать до провідного управлінського персоналу Підприємства, а також близьких членів родини таких осіб

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз"

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (далі – "Компанія" або "АТ "Львівгаз") було створене згідно з українським законодавством у 1994 році у формі відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз".

Ця фінансова звітність підготовлена для АТ "Львівгаз". Інформація про структуру Компанії представлена в Примітці 5. Інформація про відносини Компанії з іншими пов'язаними сторонами наведена в Примітці 33.

У відповідності до норм Закону України "Про акціонерні товариства" у 2010 році Компанія здійснила перереєстрацію та змінила назву на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз".

23.03.2019 р. на Загальних зборах акціонерів було прийнято рішення про зміну типу Товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство та зміну найменування Товариства з ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ "ЛЬВІВГАЗ" (ПАТ "Львівгаз") на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ЛЬВІВГАЗ" (АТ "Львівгаз"), протокол №20 від 23.03.2019 р.

Україна

вулиця Золота, буд. 42, м. ЛЬВІВ, Львівська, ЛЬВІВСЬКИЙ, ЛЬВІВСЬКА обл., 79039, Україна

м. Львів та Львівська область

Відокремлені підрозділи

Основні види діяльності із зазначенням їх найменування та коду за КВЕД

35.22 - Розподiлення газоодiбного палива через мiсцевi (локальнi) трубопроводи 26.51 - Виробництво iнструментiв i обладнання для вимiрювання дослiдження та навiгацiї 43.22 - Монтаж водопровiдних мереж, систем опалення та кондицiонування

- Основа складання звітності

Окрема фінансова звітність АТ "Львівгаз" складена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності ("МСФЗ") у редакції, затвердженій Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку ("РМСБО").

Ця окрема фінансова звітність була складена за принципом оцінки за історичною вартістю. Окрема фінансова звітність представлена в українській гривні, що є функціональною валютою, а всі суми округлені до цілих тисяч ("тис. грн."), якщо не зазначено інше.

Ця окрема фінансова звітність АТ "Львівгаз"  станом на 31 грудня 2020 року та за рік, що закінчився на зазначену дату, була затверджена керівництвом Компанії до випуску 26 лютого 2021 року.

- Припущення про безперервність діяльності

Окрема фінансова звітність підготовлена на основі припущення безперервності діяльності.

За рік, що закінчився 31 грудня 2020 року Компанія понесла  чистий збиток у сумі 524 889 тис. грн. (2019: чистий збиток у сумі 1 005 906 тис. грн.) та мала накопичені збитки у сумі 1 790 570 тис. грн. (2019: накопичені збитки у сумі 1 266 616 тис. грн.). Також, станом на 31 грудня 2020 р. поточні зобов’язання Компанії  перевищували її поточні активи на 2 481 877 тис. грн. (2019: 1 870 036 тис. грн.).

На дату затвердження звітності АТ "Львівгаз" функціонує в нестабільному середовищі, що пов’язано з кризовими явищами в Україні. Стабілізація економічного середовища в Україні залежить від заходів, що проводяться Урядом. В той же час, не існує чіткого уявлення того, які результати будуть отримані від зазначених заходів. Тому неможливо достовірно надати оцінку ефекту впливу економічного середовища на ліквідність та доходи Компанії, її стабільність та структуру операцій з покупцями та постачальниками. В підсумку виникає суттєва невизначеність, що може мати вплив на майбутні операції, можливість відшкодування вартості активів та спроможність Компанії обслуговувати та сплачувати свої борги по мірі настання термінів їх погашення. Дана окрема фінансова звітність не містить в собі будь-яких коригувань, які можуть мати місце в підсумку такої невизначеності. Про такі коригування буде повідомлено, якщо вони стануть відомі та зможуть бути оцінені.

Український газовий сектор знаходиться на етапі реструктуризації та реформування.

Так як існує невизначеність щодо розміру майбутніх тарифів на розподіл природного газу, а діючі тарифи не відповідають реальній ситуації, що склалася на ринку природного газу, неможливо передбачити потенційний вплив цих реформ на фінансовий стан Компанії та її діяльність.

Наприкінці 2019 року, з’явились перші новини щодо COVID-19 (короновірусу) в Китаї. Станом на 31 грудня 2019 року до Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я було звітовано про поодинокі випадки захворювання невідомим вірусом. Однак ситуація суттєво змінилась у 2020 році, коли розпочався глобальний спалах цього вірусу, і його розповсюдження стрімко набуло розвитку. Наразі ситуація досі набуває розвитку, і її вплив на майбутні події неможливо спрогнозувати. Керівництво й надалі буде спостерігати за розвитком подій і вживати заходів для нівелювання її негативних наслідків.

Керівництво Компанії реалізовує заходи щодо покращення фінансового стану підприємства і вважає, що застосування принципу безперервної діяльності при складанні цієї окремої фінансової звітності є доречним, в зв’язку з наступними факторами:

- Компанія здійснює ліцензовану діяльність з розподілу природного газу на території області України.
- З внесенням змін до Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затвердженої постановою НКРЕКП, від 25.02.2016 № 236 процес приведення поточного тарифу на розподіл природного газу до економічно обґрунтованого рівня розблоковано. Приведення тарифу з розподілу газу до економічно обґрунтованого рівня покращить фінансовий результат Компанії.
- Компанія планує запровадити ряд ініціатив із оптимізації організаційної структури та, відповідно, скорочення операційних витрат.

На 2021 рік обсяги виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу під час його розподілу, розраховані згідно Методики визначення розмірів нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу при здійсненні розподілу природного газу, затвердженої постановою НКРЕКП № 2033 від 06.11.2020 р., встановлені для АТ "Львівгаз" в обсязі 119 488 тис. м3 (постанова НКРЕКП). Включення вартості вказаних обсягів виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу під час його розподілу у тариф на 2021 рік позитивно вплине на фінансовий стан Компанії.

З 1 січня 2021 року для АТ "Львівгаз" встановлено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,68 грн за 1 куб.м на місяць (без урахування ПДВ).

Інформація про одержані ліцензії (дозволи) на окремі види діяльності*